Повідомлення про загибель захисників України на війні надходять з громад Харківської області, університетів та інших навчальних закладів. Список, наведений у матеріалі Суспільне Харків, не є повним.
Володимир Країло
Володимир Країло загинув у лютому 2025 року, повідомили у Шевченківській селищній військовій адміністрації.
Чоловік народився 15 січня 1985 року. Працював залізничником у Ківшарівці, під час окупації жив з родиною у Троїцькому.
До лав ЗСУ Володимир Країло доєднався у жовтні 2023 року.
У чоловіка залишилися дружина та троє доньок.
Олександр Мельник
Олександр Мельник загинув 14 серпня 2023 року поблизу Роботиного Запорізької області, повідомили у Валківській міській раді.
Олександр народився 26 листопада 1973 року в Перещепиному на Дніпропетровщині, але згодом родина переїхала до Валків. Після закінчення школи, вчився у Карлівському профтехучилищі, потім влаштувався працювати до Валківського цегельного заводу.
"У 2015 році він добровільно долучився до лав захисників України. Пройшов Слов’янськ, Часів Яр, Бахмут. У червні 2022 року Олександр долучився до Сил оборони. У складі бригади оперативного призначення Національної гвардії України брав участь у контрнаступальній операції на Слобожанщині восени 2022 року", — йдеться у повідомленні міськради.
Олександр Мельник вважався зниклим безвісти з 14 серпня 2023 року.
Загиблому захиснику було 49 років. У нього залишилися дружина та син.
Роман Артеменко
18 травня під час виконання бойового завдання загинув майстер-сержант ДПСУ Роман Артеменко, повідомили у Золочівській селищній раді.
Роман Артеменко народився 25 листопада 1981 року в Золочеві. Навчався у Харківському інституті фізичної культури, працював в Золочівській ДЮСШ керівником туристичного гуртка.
"З 1999 року служив в ДПС України, а зараз вже його син Євген став на захист рідної землі, бо з дитинства батько був прикладом для наслідування", — йдеться у повідомленні селищної ради.
У загиблого захисника залишились мати, дружина, троє синів і донька.
Володимир Лебединець
Володимир Лебединець був жителем Золочівської громади, служив у лавах прикордонників. 18 травня він поліг під час виконання бойового завдання по захисту кордонів Золочівщини.
Володимир Лебединець народився у Золочеві 9 червня 1982 року, з 2000 року працював у Держприкордонслужбі. У воїна залишилися дружина, двоє неповнолітніх дітей, мати та брат.
Тарас Левчук
Старший солдат Тарас Левчук поліг на фронті, повідомили у центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
У захисника лишалась дружина Олена, яка працює старшим парамедиком Куп'янського відділенні екстренки.
Дмитро Демченко
У Харкові попрощалися з 24-річним старшим сержантом окремого загону спецпризначення Нацгвардії "Омега". Навідник протитанкової групи загинув 12 травня внаслідок поранень від російського FPV-дрона поблизу Удачного на Покровському напрямку, повідомили у громаді.
Дмитро народився у селі Хрестищевому, жив у Прудянці. Він закінчив ліцей залізничного транспорту.
З 2018 року проходив військову службу за контрактом у Збройних силах України, разом з побратимами три роки захищав Україну у зоні АТО/ООС. У вільний час любив грати у футбол та займатися збіркою технічних моделей конструкторів.
З початку повномасштабної війни боєць повернувся до війська, служив на Бахмутському, Липецькому, Вовчанському та Покровському напрямках.
Полеглого захисника поховали на Алеї Слави на Харківському кладовищі №18.
У Дмитра залишились мати Наталія, вітчим Геннадій, брат Євген та дівчина Ірина.
Андрій Кравчук
Андрій Кравчук загинув 13 травня поблизу населеного пункту Борщова Харківського району, повідомили у виконавчому комітеті Люботинської міськради.
Він став на захист України у серпні 2024 року, служив командиром відділення.
"У 2022 році в складі Добровольчого формування територіальної громади «Варта» брав участь у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони із захисту міської громади", — сказано у повідомленні.
До свого 44-го дня народження Андрій Кравчук не дожив менш як тиждень.
Валерій Бєляков
На фронті поліг 59-річний штаб-сержант 125-го окремого батальйону територіальної оборони) Валерій Бєляков. Він служив начальником польової лазні.
Пан Валерій став на захист України ще під час АТО. І з початком повномасштабного вторгнення знову повернувся до служби, не залишившись осторонь, подаючи приклад відповідальності та мужності.
Микита Кухар
Боєць бригади "Азов" Микита Кухар з Ков'яг не дожив менше як місяць до свого 22-річчя. Помічник гранатометника взводу спеціального призначення загинув під час бойового завдання від російського безпілотника в районі Клебан-Бика Краматорського району Донецької області, повідомили у Валківській міськраді.
У повідомленні сказано, що Кухар хотів стати військовим ще зі школи, проте спершу закінчив Харківський університет харчування та торгівлі за спеціальністю "міжнародна економіка".
Проте на студентській лаві засидівся не на довго. Уже у жовтні 2021 року Микита Кухар уклав контракт на проходження військової служби в лавах Національної Гвардії України. Коли російські війська повномасштабним вторгненням посунули в Україну, Микита проходив службу у навчальному центрі на Львівщині. Розуміючи, яка загроза нависла над рідною Харківщиною, юнак зробив усе можливе, щоб перевестися до Харкова і доєднатися до бойового підрозділу.
Військовий брав участь у боях за Костянтинівку, Кремінну, у Серебрянському лісі. Дістав поранення та повернувся на службу.
Воював на найгарячіших напрямках фронту — Кліщіївка, Торецьк. Останні пів року — у складі бойової бригади "Азов".
Рік тому, маючи всього два дні вихідних, щоб побути вдома, Микита витратив їх на те, що допомогти евакуювати тварин з охопленого війною Вовчанська. А коли дізнався про важкий стан внаслідок отриманих на війні опіків свого земляка Сергія Гамана, теж долучився до збору коштів на його лікування.
За кілька днів до загибелі Кухар приїздив у відпустку до Ков’яг. У полеглого лишилися сім'я та друзі.
Олексій Скорік
36-річний Олексій Скорік з Борщової загинув у бою на Донеччині 28 вересня 2024 року, повідомив Печенізький селищний голова Олександр Гусаров.
"Воїн став на захист України в квітні 2024 року. Тривалий час вважався зниклим безвісти. Лише нещодавно, за результатами експертизи ДНК, вдалося остаточно підтвердити його загибель", — йдеться у повідомленні.
У полеглого захисника України залишилися троє братів і троє сестер.
Сергій Тріфонов
39-річний старший солдат Сергій Тріфонов загинув 3 березня у боях поблизу Калинівки на Бахмутському напрямку, повідомив начальник Дергачівської МВА Вячеслав Задоренко.
"Сергій народився у Безруках, де проживав та закінчив місцевий ліцей. Пройшов військову строкову службу, після якої працював інкасатором. Під час повномасштабного вторгнення чоловік працював в одному з підприємств оборонно-промислового комплексу, де займався ремонтом військової техніки. У січні 2025 року Сергій вступив до лав Збройних сил України, боронив нашу державу на важких ділянках фронту на сході. На жаль, під час виконання бойового завдання чоловік отримав поранення, несумісні з життям", — йдеться у повідомленні.
Попрощалися із захисником у Безруках.
У Сергія залишились дружина Ксенія, син Єгор, мати Тетяна та брат Вадим.
Сергій Сулева
30-річний солдат Сергій Сулева, який вважався зниклим безвісти з 2023 року, загинув поблизу Водяного на Донеччині, повідомили у Золочівській селищній раді.
"Сергій народився та виріс в селі Феськи, закінчив Феськівську школу, Харківський професійний ліцей будівництва. Він був прикладом мужності, сили духу та відданості Батьківщині. Молодий хлопець був прийнятий на військову службу 2 грудня 2022 року, а 20 лютого 2023 року зник безвісти, але цей день став для нього останнім", — йдеться у повідомленні.
Батьки, старший брат та всі рідні з болем у серці сподівалися на чудо, вірили, що їхній син все таки живий. Кожен день був сповнений надії, кожен дзвінок чи повідомлення приносили сподівання, що ось-ось прийде звістка, що він повернеться, але замість повернення їхнього захисника живим додому вони отримали страшну новину: Сергій загинув.
Сергій Лукачин
33-річний гранатометник з Каплунівки Сергій Лукачин загинув 14 травня внаслідок влучання російського баражуючого боєприпасу в селі Стецьківці Сумської області, повідомили у Краснокутській селищній раді.
"До останнього подиху залишався вірним військовій присязі, захищаючи рідну землю від ворога", — йдеться у повідомленні.
Попрощалися із захисником у рідному селі 16 травня.
Ігор Притченко
32-річний Ігор Притченко загинув за трагічних обставин 10 травня. Він проходив службу в одному з підрозділів 92 ОМБр, повідомили у Золочівській СВА.
"Хлопець народився 1 вересня 1992 року в селі Морозова Долина, там пройшло дитинство і юність, закінчив Ряснянську школу, потім Харківське ПТУ за спеціальністю столяр, працював охоронцем. Добрий, товариський, усміхнений, працьовитий-так згадують його друзі", — йдеться у повідомленні.
Євгеній Курило
Солдат Євгеній Курило загинув 7 травня внаслідок мінометного обстрілу Новосергіївки Покровського району Донецької області, повідомили у Роганській селищній раді.
"Євгеній з гідністю і мужністю виконував бойові завдання, демонструючи незламну волю, силу духу та патріотизм. Він стояв на захисті нашої держави, рідної землі, нашого з вами майбутнього", — йдеться у повідомленні.
З Євгенієм попрощалися 16 травня у Рогані.
Нікіта Шапарєв
Нікіта Шапарєв був жителем Безлюдівської громади. Він поліг на війні 19 січня 2023 року. Про його загибель у громаді повідомили 14 травня. До свого 20-го дня народження він не дожив два дні.
Сергій Міліщук
Сергій Міліщук поліг 10 травня під час виконання бойового завдання по дорозі Борщова-Руські Тишки Харківського району. Він служив кулеметником, повідомили у Лозівській громаді.
Там кажуть, що Сергій Міліщук 16 травня 1987 року в селі Федорівка Миролюбівського старостинського округу. Дитинство і юність провів у Панютиному, здобув фах тракториста та електрозварювальника. Працював слюсарем з ремонту рухомого складу в "Укрзалізниці". Займався сільським господарством.
"Любив лагодити автомобілі, техніку, дбав про домашніх тварин. Сергій не встиг створити власної родини, проте залишив по собі світлу пам’ять у серцях рідних, друзів та побратимів. У загиблого залишилися мати, батько та сестра", — сказано у повідомленні.
Василь Никифоров
45-річний гранатометник Василь Никифоров поліг 20 квітня 2025 року поблизу селища Шевченка Донецької області. Майже місяць його вважали зниклим безвісти, повідомили в Олексіївській громаді.
Боєць служив у 2-й стрілецької роти військової частини А4220. Він був уродженцем села Берека, у дорослому віці — жив у Харкові.
З юних років відзначався особливою працьовитістю та відповідальністю. Працював на пилорамі в приватному господарстві села Западня, де швидко здобув повагу як сумлінний та надійний працівник. Його не лякала важка праця — навпаки, він завжди знаходив у ній сенс і гідність.
Сергій Романченко
У Змієві попрощалися з Сергієм Романченком, який загинув 30 квітня під час бойових дій на Харківщині у районі Ветеринарного. 56-річний військовий був уродженцем міста, повідомили у міській раді.
Його знали як людину з золотими руками, добрим серцем і щирою усмішкою. Багато років чоловік пропрацював токарем на машинобудівному заводі, любив природу, риболовлю, вирощував виноград, майстрував з дерева.
Чоловіка мобілізували у червня 2024 року, він служив гранатометником.
У полеглого лишилася дружина, з якою вони прожили у шлюбі 27 років, та донька Анастасія.
Михайло Сорочан
На війні поліг житель Пісочинської громади Михайло Сорочан.
Він служив у 4-му прикордонному загоні, де був головним сержантом і техніком, повідомив голова громади Олег Чорнобай.
Він не просто виконував обов’язки — він жив справою захисту державного кордону. Його відзначили нагородами — медаллю за захист Харкова, орденом "Відмінний прикордонник", і нещодавно — орденом "За мужність в охороні державного кордону".
У загиблого лишилися батьки та брат.
Володимир Вовчанський
30 квітня під час виконання бойового завдання в Куп’янському районі загинув Володимир Вовчанський, повідомили у Сахновщинській громаді.
Чоловік, 1994 року народження, служив стрільцем групи загону.
Загиблого захисника поховають 11 травня у селищі Сахновщині.
Владислав Слюсар
Владислав Слюсар загинув 8 травня, повідомили в Слобожанській селищній раді.
Загиблому захиснику був 21 рік.
Денис Олійников
45-річний Денис Олійников загинув 31 березня 2023 року під час виконання бойового завдання в Бахмуті на Донеччині, повідомили в Золочівській селищній раді.
Денис Олійников народився 20 травня 1980 року в Сумах. Потім разом з батьками переїхав до села Феськи. У Сумах вивчився на маляра-штукатура та техніка-електромеханіка, згодом працював на заводі ім. Малишева в Харкові та проживав в селі Феськи.
До лав ЗСУ чоловік долучився влітку 2022 року, а з березня 2023 року Денис Олійников вважався зниклим безвісти.
Поховали загиблого захисника у Сумах. У нього залишилися мати та сестра.
Олексій Бобрик
Солдат Олексій Бобрик загинув 30 квітня у бою поблизу населеного пункту Горналь Курської області, повідомили у Лозівській громаді.
Олексій народився 19 грудня 1995 року в селі Червона Гірка на Харківщині. Після школи навчався в Перещепинському професійному ліцеї, працював охоронцем.
До лав ЗСУ Олексій Бобрик був призваний 24 грудня 2024 року.
"Його поважали за відповідальність, чесність і людяність. Завжди дбав про маму, підтримував братів і сестер. Для них був опорою. Для друзів — вірним побратимом", — йдеться у повідомленні Лозівської громади.
Олексію Бобрику було 29 років.
Сергій Гаман
Сергій Гаман помер в одному з харківських шпиталів від тяжких травм та опіків, яких він зазнав в районі Вовчанська під час виконання бойового завдання, повідомили у Валківській міській раді.
Сергій Гаман народився у Ков'ягах, навчався у місцевому ліцеї та Валківській школі мистецтв, згодом вступив до Харківського музичного фахового коледжу ім. Лятошинського та до Харківського національного аграрного університету ім. Василенка.
У серпні 2024 року він долучився до лав ЗСУ.
"Після проходження навчання молодий боєць був направлений для виконання бойових завдань на Вовчанський напрямок — один з найгарячіших відтинків фронту на Харківщині", — йдеться у повідомленні міськради.
Загиблому захиснику було 23 роки.
Сергій Піддубний
7 травня біля села Гур’їв Козачок російський безпілотник обірвав життя Сергій Піддубного та трьох його побратимів, повідомили в Золочівській селищній раді.
Чоловік народився 14 травня 1990 року в селі Івашки Золочівської громади. Після школи навчався у Харківському автодорожньому технікумі, потім працював на підприємстві у Дергачах.
У грудні 2023 року Сергій Піддубний доєднався до ЗСУ.
У загиблого захисника залишилися дружина, неповнолітня донька та батько. 14 травня йому мало б виповнитися 35 років.
Максим Тельний
Старший солдат третьої бригади оперативного призначення НГУ Максим Тельний загинув 1 травня на Покровському напрямку, повідомив начальник Дергачівської МВА Вячеслав Задоренко.
Максим Тельний народився у Дергачах, після школи навчався у Харківському національному університеті внутрішніх справ, потім працював дільничним у Дергачівському районному відділенні поліції. Згодом переїхав до Києва, де займався підприємницькою діяльністю.
"У березні 2022 року Максим вступив до лав Національної гвардії України, мав спеціальність снайпера І категорії. Максим Тельний був вольовою особистістю, відкритою, доброю та щирою людиною, з повним серцем любові до оточуючих", — йдеться у повідомленні Задоренка.
Загиблому військовому було 39 років. У нього залишилися дружина, донька, вітчим та брат.
Максима Тельного поховали на Алеї Слави Семенського кладовища.
Микола Костирко
Микола Костирко загинув 5 травня поблизу населеного пункту Великі Проходи на Харківщині, повідомили у Валківській міській раді.
Микола Костирко народився 31 травня 1992 року в селі Баранове. Здобув професійну освіту в Люботинському училищі залізничного транспорту, працював помічником машиніста на залізниці.
"Микола побував у багатьох населених пунктах України, зокрема й на сході, в зоні проведення АТО. Він прийняв рішення: змінити мирну професію залізничника на військову службу. Спочатку став курсантом військового коледжу у Львові, а згодом уклав контракт на проходження служби в лавах ЗСУ — у складі 92-ї окремої штурмової бригади", — йдеться у повідомленні міськради.
Контракт чоловіка закінчився за вісім днів до початку повномасштабного вторгнення. Але він продовжив службу у 92-й бригаді.
У перший бій з окупантами вступив поблизу району Салтівки, обороняючи Харків.
Микола Костирко мав відзнаки та нагороди, зокрема: відзнака "Честь і Доблесть" ІІ ступеня (від командира 92-ї бригади імені кошового отамана Івана Сірка), медаль "За оборону Авдіївки", відзнака-медаль "Хоробре серце", нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ "Золотий Хрест", відзнака Президента України "За оборону України".
31 травня Миколі Костирку мало виповнитися 33 роки.
Валентин Манжола
37-річний Валентин Манжола загинув 18 липня 2024 року, повідомили в Ізюмській міській військовій адміністрації.
Загиблого захисника поховають 8 травня на Алеї Слави в Ізюмі.
Микита Куценко
22-річний Микита Куценко з Люботинської громади поліг під час бойового завдання біля Нововодяного Сватівського району Луганської області. Це сталося 1 травня, повідомили у громаді.
Куценко служив стрільцем штурмового відділення, проходив військову службу за контрактом з вересня 2024 року.
Невимовно боляче, і неможливо знайти слова, які зможуть зменшити смуток і тугу від втрати такої молодої людини. Патріот України, сильний і гарний хлопець, у якого попереду було все життя, захистив Батьківщину ціною власного майбутнього, обравши шлях воїна. Йому назавжди залишиться 22 роки — такі страшні реалії жорстокої війни.
Станіслав Стеблина
19-річний Станіслав Стеблина загинув 10 вересня 2024 року в районі Неліпівки Бахмутського району: понад пів року захисник вважався безвісти зниклим, повідомив очільник Малоданилівської громади Олександр Гололобов.
"Станіслав загинув під час виконання бойового завдання з відсічі збройної агресії Російської федерації, бувши вірним військовій присязі, виявивши стійкість і мужність у бою за суверенітет, територіальну цілісність та незалежність України", — йдеться у повідомленні.
Попрощалися із захисником 6 травня.
Роман Записов
42-річний Роман Записов загинув 30 квітня, виконуючи бойове завдання на рідній Харківщині, повідомили у Балаклійській МВА.
"З початком повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року, Роман став на захист рідної землі, добровільно вступивши до лав тероборони міста Харкова. Служив солдатом на Харківському, Донецькому та Запорізькому напрямках. Був оператором безпілотних літальних апаратів — одним із тих, хто невпинно наближав нашу перемогу", — йдеться у повідомленні.
Попрощалися із захисником 5 травня. У бійця залишилися донька, брат та матір.
Леонід Харенко
На фронті 27 квітня загинув український захисник Леонід Харенко, повідомили у Слобожанській громаді.
Бійцю було 43 роки.
Едгар Акобян
5 травня на Алеї Слави в Ізюмі попрощалися з полеглим Едгаром Акобяном. 28-річний військовий загинув 5 липня 2024 року, повідомили у міській військовій адміністрації.
Олексій Сєнькін
В Оскільській громаді стало відомо про втрату: підтвердилася загибель 54-річного Олексія Сєнькіна на бойовому завданні біля Очеретяного на Донеччині 12 квітня 2024 року.
Із полеглим попрощалися в Осколі 7 травня: "Це втрата, яка болить, і рана, яка не загоїться в наших серцях".
