Протягом 2024 року на Івано-Франківщині між цивільними й військовослужбовцями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки трапилися щонайменше два конфлікти, які набули розголосу в соціальних мережах і медіа. Жителі Космача блокували роботу ТЦК в селі, а у Ворохті місцеві вимагали забрати блокпост із селища та побили одного з військових.
Як ці події вплинули на мобілізацію в регіоні, що змінилося з ухваленням нового закону й активізацією рекрутингу та що потрібно змінювати для якісного набору людей у військо — кореспонденти Суспільного поспілкувалися із представниками ТЦК та СП, Міноборони, ветеранами й рекрутерами "Азову" та 102 бригади.
Конфлікти в Космачі та Ворохті: які висновки варто зробити
Липень 2024. Жителі Ворохти побили військовослужбовця ТЦК та вимагали прибрати блокпост з їхнього селища, бо він — начебто загроза розвитку туризму. Як наслідок — у військового медики діагностували хімічний опік та забої обличчя.
За декілька місяців до цього, в лютому 2024 року, жителі Космача блокували дорогу й зупиняли автівки, щоб пересвідчитися, чи немає у них військовослужбовців територіального центру комплектування. А потім побили дитину та двох жінок, бо підозрювали — одна з них працює в ТЦК та СП.
Обидва конфлікти — приклад того, що особисті інтереси переважають над колективними — боротьбою з росіянами та виживанням. Так Суспільному сказав ветеран російсько-української війни, політолог Андрій Фармуга.
"Ці речі просто ганебні в моєму розумінні. Має бути навпаки — десь кожен із нас має чимось особистісним пожертвувати заради нашого колективного, бо тут ідеться про наше виживання. І якщо ми програємо війну, я сумніваюся, що ті люди, які виходили й сперечалися із представниками ТЦК, будуть щасливі, чи що вони зможуть далі будувати й розвивати свій бізнес", — каже Андрій Фармуга.
Чи вплинули ці інциденти на мобілізацію в області
Начальник відділу військового обліку та бронювання Івано-Франківського обласного ТЦК та СП Роман Бойко у коментарі Суспільному повідомив: ці інциденти не вплинули на їхню роботу.
"Ми як діяли, так і діємо в межах законодавства. В будь-якому випадку соціальна напруга як була, так і залишається, але всі мусять виконувати свої завдання", — каже військовослужбовець.
Результати нового закону про мобілізацію: погляд ТЦК
Новий закон про мобілізацію набув чинності 18 травня 2024 року. Серед основних змін — зниження мобілізаційного віку, обовʼязкове оновлення даних в ТЦК, ЦНАПах чи застосунку "Резерв+". А ще — створення реєстру "Оберіг" та штрафи як для окремих людей, так і для підприємств.
Начальник відділу військового обліку та бронювання Івано-Франківського обласного ТЦК та СП розповів про те, як після ухвалення цього закону змінилася їхня робота.
"Що стосується мобілізації, то набагато впевненіше і якісніше. З'явилися дієві методи контролю військовозобов'язаних, впроваджена більш жорстка система штрафів, які збільшилися, і це підвищує відповідальність. Почалася співпраця з багатьма іншими реєстрами, такими як податкова, ДРАЦС, взаємодія з реєстрами прикордонної служби, що значно спрощує процес отримання даних", — каже Роман Бойко.
Переваги й недоліки нового закону
Зі слів ветерана й політолога Андрія Фармуги, ухвалення цього закону дало розуміння, як проводити мобілізацію. Це допомогло поповнити лави Сил оборони. Проте частина з новоприбулих мобілізованих бійців надовго в бригадах не затримувалася.
"Закон дав можливість набрати додатково людей, і дійсно навіть у моєму підрозділі прибули нові люди, які були мобілізовані згідно з цим законом. Але одразу говоримо про мінус — це, власне, якість цих людей. Фактично, майже половина з них до теперішнього часу самовільно залишили частину. Більшість з них, не маючи мотивації, просто або почали якимись правдами й неправдами повертатися, або просто самовільно залишили поле бою", — говорить ветеран.
Відкриття центрів рекрутингу: що це дало
У червні 2024 року у Франківську запрацював центр рекрутингу української армії. Охочі можуть долучитися до війська, отримати там консультацію та обрати спеціальність й бригаду.
Зараз в Україні є 45 таких центрів, розповів Суспільному уповноважений Міноборони з питань рекрутингу Олексій Бежевець.
"Цей проєкт — він насправді для людей. Навіть не для армії, а для того, щоб допомогти кожному добровільно ухвалити, можливо, найважливіше рішення в житті. Ми допомагаємо зрозуміти, яка є вакансія в частині і як туди можна потрапити максимально просто, швидко, легко та ефективно", — розповідає Олексій Бежевець.
З його слів, станом на 20 грудня в центри рекрутингу української армії звернулася понад 31 тисяча чоловіків та жінок. З них сім тисяч — кандидати, тобто люди, які не просто отримали консультацію, а з якими рекрутери продовжують працювати, підбирають вакансії та тримають контакт.
"Краще одна мотивована людина, навчена, ніж, не буду казати скільки невмотивованих, з якими набагато складніше працювати, тим більше в бойових обставинах. Кількість має значення, але якість — це внутрішня мотивація: що я тут роблю, чому я одягнув цю форму і чому я так ризикую своїм життям і здоров'ям, перебуваючи саме в цьому місці зі своїми побратимами. От коли кожен дав собі відповідь на це питання, то це — зовсім інший військовослужбовець і, відповідно, результати його служби військової теж інші", — каже уповноважений Міноборони з питань рекрутингу.
"Жодної людини, яку б направили насильно". Досвід рекрутингу 12 бригади "Азов"
12 бригада "Азов" повністю сформована з добровольців — вмотивованих людей, які розуміють, що вони роблять в бригаді й для чого. Так Суспільному сказав військовослужбовець та рекрутер "Азову" у Франківську Андрій Кориневич. З його слів, якщо бійці мають мотивацію — бригада має результат.
"У нас немає жодної людини, яку б направили в "Азов" насильно. Тобто, в нас люди — тільки ті, які хочуть до нас, тільки ті, хто сам вибрав шлях азовця. Зараз наші хлопці на Нью-Йорку, і вони займаються найважчими операціями з великими результатами — коли з десяток добровольців може зробити більшу справу, ніж ціла бригада, яку просто набрали на вулиці", — каже військовослужбовець.
"Люди пристосовуються до всього". Як 102 бригада ТРО ЗСУ залучає бійців
В 102 окремій бригаді ТРО ЗСУ рекрутингову кампанію почали навесні 2023 року. Зі слів заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи Павла Нагорняка, є невелика частина людей, які зараз обирають контрактну службу. Але більшість бійців у бригаді — мобілізовані люди.
"Сказати зі свого особистого досвіду і досвіду моїх побратимів, навіть ті люди, яких забирають з вулиці військові ТЦК та СП, скажімо так, в нас пристосовуються до всього. Тобто, якщо ти потрапив в армію, тобі потрібно буде привчатися до всього для того, щоб зберегти своє життя і життя своїх побратимів", — говорить військовослужбовець.
Чи може рекрутинг замінити мобілізацію?
Ветеран і політолог Андрій Фармуга каже, що рекрутинг — це дієвий і ефективний метод набору людей у бригади. Однак зараз він не зможе замінити мобілізацію.
"У межах бригад — так, це реально зробити. Але це реально зробити тим бригадам, які на слуху, які медійно "розкручені". Але питання, що ж робити тоді з менш популярними бригадами? Деякі просто не зможуть набирати людей. І що ж робити тоді? Тому рекрутинг, з одного боку, для конкретного підрозділу може бути ефективним в межах Сил оборони, але, на жаль, не набереться стільки людей без процесу мобілізації", — пояснює Андрій Фармуга.
Що варто змінювати, аби залучати людей до Сил оборони?
Про зміни, які треба впровадити, аби залучити людей до Сил оборони України, "азовець" Андрій Кориневич говорить так: "Люди не хочуть йти в армію. Люди не хочуть йти захищати державу. До того ж, скажімо так, деякі неправомірні дії ТЦК не завжди добре даються взнаки. В нас же ж як? Десять структур будуть працювати правильно, одна структура працює неправильно — значить всі неправильно працюють. Ніхто з ними не розбирається. Всі просто кричать: "Нас "забусифікували" і так далі". Тому що побачили коротке відео. Інформаційна війна насамперед — інформаційна війна. Це — те, над чим нам треба працювати, і з чим нам треба боротися. Показувати, що не все так погано", — каже Андрій Кориневич.
Ветеран і політолог Андрій Фармуга вважає, що процес мобілізації треба удосконалювати та переходити від кількісних показників до якісних. І робити це потрібно, зокрема, стабільною присутністю всіх бригад в інформаційному просторі.
"Я бачу проблему, чому люди не долучаються до Сил оборони, — в браку інформації. Що з ними буде далі? Як відбуватиметься навчання? Як взагалі відбувається введення нових солдатів у бойові дії? Насправді люди думають, що просто вас привозять автобусом до окопа і кидають одразу туди. А де в нас немає інформації, зазвичай ми щось дофантазовуємо і боїмося цього. Тому більше посилення інформаційних кампаній — воно, в принципі, розвіє ці стереотипи, ці страхітливі думки. Люди будуть більш відкритими й більш зацікавленими долучатися до оборони", — підсумовує Андрій Фармуга.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube
