Після катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції п'ять сіл в Івано-Франківській області постраждали від радіаційного забруднення. Це — Стецева, Стецівка, Русів, Потічок і Підвисоке Снятинської громади. Про це Суспільному розповів доктор технічних наук, професор катедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Олег Мандрик.
Як забруднення вплинуло на здоров'я жителів населених пунктів і яка ситуація з рівнем радіації в селах зараз, читайте у матеріалі.
Зони посиленого радіологічного контролю
У квітні 1986 року в повітря, ґрунт і воду в селах Стецева, Стецівка, Русів, Потічок і Підвисоке потрапили такі радіонукліди: цезій-137, йод-131 та стронцій-90, розповідає Олег Мандрик.
"Йод — найлегший. Період розпаду – 17 діб. Хоча ми знаємо, яку небезпеку він несе. Це — вплив на щитоподібну залозу і це призводить до онкозахворювань. Стронцій — період розпаду до 60 років, а цезій-137 — понад 60 років. Враховуючи, що 38 років всього минуло, період розпаду — до 2048 року", — каже Олег Мандрик.
За постановою Кабінету міністрів Української РСР від 1991 року всі п'ять сіл були віднесені до четвертої зони радіоактивного забруднення — зони посиленого радіологічного контролю.
Завідувачка лабораторії села Стецева Людмила Ічанська пригадує, як фахівці досліджували рівень радіації на приватних обійстях.
"До нас із Києва приїжджали фахівці, які проводили на подвір'ях наших односельців заміри радіації. З 1991 року, щорічно двічі на рік, до нас приїжджали на огляд обласні спеціалісти, які оглядали безкоштовно дітей. Також забезпечувалося державою санітарно-курортне лікування дітей", — говорить Людмила Ічанська.
Потерпілі внаслідок катастрофи на ЧАЕС
За словами директора Снятинського центру первинної медико-санітарної допомоги Івана Тимофійчука, зараз на обліку в центрі перебувають 553 людини, потерпілі внаслідок катастрофи на ЧАЕС. З них 73 — брали участь у ліквідації наслідків аварії, 142 — проживають на території п'ятьох забруднених сіл, 338 — діти, народжені від людей двох попередніх категорій.
"Частіше, ніж в інших жителів нашої громади, серед дорослих реєструють випадки онкології, серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми та інших хронічних недуг легенів, шкіри. Серед діток — найчастіше алергічні прояви, анемія, розлади імунітету, стоматологічні захворювання, а також показник інвалідності значно вищий, ніж в інших селах нашої громади", — каже Іван Тимофійчук.
Жителів сіл Стецева, Стецівка, Підвисоке, Русів і Потічок обслуговують дві амбулаторії та чотири сімейні лікарі, розповідає директор Снятинського центру первинної медико-санітарної допомоги. Щонайменше раз на рік бригади медиків виїжджають до людей і проводять профілактичні огляди.
"У 2023 році лікарі різних спеціальностей, зокрема й дитячі, один раз виїжджали в ці села. В цьому році плануємо покращити цю роботу – збільшити кількість виїздів", — каже Іван Тимофійчук.
"В мене дитина померла після Чорнобиля"
Жителька Стецевої Галина Грицяк — одна з двох потерпілих внаслідок трагедії на ЧАЕС першої категорії, які проживають в селі. Галина розповідає: після закінчення Бурштинського кулінарного училища її, як зразкову студентку, в березні 1986 року направили на практику в Прип'ять.
18-річну Галину разом з однокурсницею поселили на п’ятому поверсі гуртожитку. Дівчата стали свідками катастрофи.
"Сильний звук був, вибух такий. І коли ми підійшли до вікна, то було дуже темно і горіло. Все — в диму. Літали літаки, які гасили, посипали, чим могли. І пісок сипали, і мішки якісь скидали. Після того нас почали вивозити. Наїхало повно автобусів, всі поїзди. Сказали брати необхідні речі на два-три дні: їжу, документи, гроші. І кажуть: "Потім повернетеся, як ми усунемо ті недоліки". Так після того ми й не повернулися", — пригадує Галина Грицяк.
За три дні, які жінка провела у Прип'яті після аварії, вона отримала перевищену дозу радіації. Через це почалися проблеми зі здоров'ям.
"Я почала хворіти. В мене дитина померла після Чорнобиля. Сім місяців їй було", — каже Галина Грицяк.
Її син помер у 1993 році. Пізніше двом дітям Галини медики діагностували серцево-судинні захворювання та щитоподібної залози.
Небезпеки для здоров’я людей немає
Сьогодні ані в Стецевій, ані в решті сіл небезпеки для здоров’я людей немає, каже начальник відділу досліджень фізичних та хімічних факторів Івано-Франківського обласного центру контролю та профілактики хвороб Юрій Здоровий. Загалом, розповідає науковець, упродовж 2023 року на Івано-Франківщині фахівці центру провели 37 тисяч 840 вимірів гамма-фону. Його рівень складав 0,1-0,13 мкЗв/год за норми для Карпатського регіону — 0,32.
Зі слів Юрія Здорового, статус зони посиленого радіологічного контролю із сіл Стецева, Стецівка, Русів, Підвисоке й Потічок зняли 31 грудня 2014 року.
"У цих селах ми проводили моніторинг. Щоквартально звідти доставлялися в нашу радіологічну лабораторію проби харчів, води, також проводилися заміри природного радіаційного фону. Всі проби відповідали санітарним нормативам", — розповідає Юрій Здоровий.
120 гривень на оздоровлення
Про проблеми, з якими стикаються жителі Прикарпаття, постраждалі внаслідок катастрофи на ЧАЕС, Суспільне поспілкувалося з головою Івано-Франківського підрозділу громадської організації "Всеукраїнська спілка ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86" Нестором Мартинцем.
Із серпня 1990 до березня 1991 року чоловік працював начальником головного контрольно-пропускного пункту до Чорнобильської зони відчуження "Дитятки". Там, розповідає Нестор Мартинець, отримав значну дозу радіації, через що пізніше лікувався від "білокрів'я". Нині організація, яку він очолює, надає правову допомогу учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС.
"Наприклад, на оздоровлення нам дають 120 гривень на місяць. Це — перша група. Друга і третя група — 90 гривень. Зараз дають на харчування на місяць 498 гривень людям з інвалідністю першої категорії. Друга і третя уже беруть менше на половину. Є люди, які допомагають, сприяють. Але є такі, що якось так ставляться, ніби ми щось комусь винні. Навіть таке було: "А хто вас туди посилав?" Але якби ми не поїхали, то й не було б України тепер незалежної", — розповідає Нестор Мартинець.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube
