Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Івана Франка виповнилося 80 років. Про те, як святкують цей ювілей у період карантинних обмежень, журналісти Суспільного запитали в директорки цього закладу Людмили Бабій.
Святкуємо в режимі онлайн
– Дуже втішені, що нас не забули, пам’ятають. Хочу висловити велике спасибі усім, хто любить і цінує бібліотеку - хто цінує нашу бібліотечну працю. Вона непроста. Сьогодні бібліотекар має бути не просто людиною, яка може видавати літературу. Ми сьогодні - і психологи, і артисти, і співаки, і науковці. Ми маємо бути дуже освіченими людьми.
Основне, над чим ми працюємо, – над поповненням нашого фонду. Щоб була література і періодичні видання, які цікаві для читачів різних категорій: від маленьких діток і до науковців. Ми сьогодні працюємо над тим, щоб "іти в ногу" з новітніми технологіями. Щоб бути цікавими для свого читача.
Бути громадським простором, осередком спілкування
- Важливо, щоб читачі мали можливість спілкуватися, брати участь у багатьох наших спільних заходах. Разом з тим, ми повинні надавати можливість відвідувачам користуватися новітніми технологіями, електронними ресурсами світового рівня. Ми виставляємо на сайті нашої бібліотеки доступ до тих ресурсів, які вже існують, і створюємо свої, власні.
Бібліотеки – це храми добра й освіти
– У відділі абонементу років 15 тому ми створили дитячий куточок з іграшками, літературою для наших маленьких читачів. Приходять батьки з дітьми або дідусі, чи бабусі з внуками. Наймолодшим нашим читачам – років п’ять.
Я вважаю, що бібліотека, який би статус вона не мала, має бути доступна для будь-кого, хто бажає читати. І наша головна місія – залучити до читання. Показати, що бібліотека – інтелектуальний осередок.
Це дає людині можливість самореалізовуватися, саморозвиватися, удосконалюватися, накопичувати необхідні знання. Тільки розвиток творить людину досконалу, духовно спраглу до всього, що створило людство.
Мене тішить, що наші бібліотеки завжди були запитувані
– Для мене важливо, щоб наповнювалися бібліотечні фонди. Щоб було постійне підвищення кваліфікації бібліотечних працівників. Навчання завжди важливе, щоб люди не "варилися лише у власному соку", а й пізнавали, як працюють бібліотекарі інших країн: що у нас спільного, що відрізняє.
Мені дуже болить, коли кажуть, що сьогодні ніхто не читає. Це неправда. Карантин показав, що люди люблять читати, хочуть читати і цікавляться читанням. Карантин показав, що книжка є основою формування особистості.
Через пандемію і те, що 30-го вересня відзначають Всеукраїнський день бібліотек, ми перенесли святкування на цей час. Плануємо увесь тиждень присвятити різноманітним історичним сторінкам її історії, нашим читачам.
І насамкінець, хочу подякувати жителям Івано-Франківська, області, усієї України, нашим друзям за кордоном, які нас сьогодні вітають, підтримують.
