У Коломиї на Івано-Франківщині щочетверга працює ринок вишиванок, який місцеві жителі називають однією з туристичних локацій міста. Вишивальниці пригадують, що колись торгівля на ярмарку відбувалася уночі. Нині ж базар працює з 6 ранку, щоб не порушувати комендантську годинуКомендантська година на Івано-Франківщині триває з 00:00 (опівночі) до 5:00. Відколи там почали торгувати, майстрині вже не пригадують, однак дехто продає на ринку свої вироби понад 30 років. Аби придбати вишиванки та аксесуари до них, на базар у Коломию приїжджають покупці з усієї України.
Кореспондентка Суспільного побувала на ринку в Коломиї та у День вишиванки розповідає про його історію й атмосферу.
"Люди понашивали, а покупців немає, бо війна"
На ринку вишиванок, що на вулиці Василя Атаманюка у Коломиї, щочетверга збираються сотні майстринь та продавців, говорить Валентина Ткачук із села Ценява. Вона продає вишиті жіночі сорочки.
"Я вже роки вишиваю. Рушники вишивала, тепер — сорочки", — каже жінка.
Оксана Барщук із села Велика Кам’янка розповідає, що п'ять років тому продати вишиту власноруч сорочку було значно простіше, адже у Коломию на базар приїздили покупці із багатьох регіонів. Сьогодні ж, говорить жінка, ситуація інша.
"Немає такого базару, як колись був. Це, напевно, через війну. Приїжджали до нас з Донецька, а тепер немає", — говорить вишивальниця.
Місцева жителька Любов упродовж 20 років продає сорочки, які створює власноруч.
"Це все — ручна робота. Торгівля не йде. Люди понашивали, а покупців немає. Не мають де це збути, бо війна", — говорить Любов.
Розпочинали торгівлю о 2 ночі. Як працював ринок вишиванок у Коломиї 20 років тому
Продавчиня Любов пригадує: колись торгівля на цьому ринку розпочиналася о 2 ночі, адже саме тоді у Коломию прибували потяги зі Львова та Києва. І пасажири ледь не одразу прямували купувати вишиванки. Тепер ситуація змінилася. Як і раніше, базар працює лише раз на тиждень — у четвер, продавці й покупці приходять орієнтовно о 6 ранку, аби не порушувати комендантську годину.
Нічну торгівлю 20 років тому пригадує коломиянка Галина Рощинська.
"Ми ще там торгували біля Торговиці на "трикутничку". Був нічний базар. Приїздили покупці, міліціяРеформування міліції в Україні розпочалося у 2015 році, коли 2 липня ухвалили Закон "Про Національну поліцію". 7 листопада 2015 року міліція офіційно припинила своє існування, податкова ганяла, але нічого — торгували", — розповідає Галина Рощинська.
"Люди почали більше одягати вишиванки"
Параскевія Бербеничук продає етноодяг на коломийському базарі вишиванок упродовж 15 років. Жінка приїздить із села Космач майже щотижня. Зараз, каже продавчиня, популярна як ручна вишивка, так і машинна.
"Люди почали більше одягати вишиванки. Одягнеш вишиванку — одна краща іншої", — каже продавчиня.
Кептарі та вишиті бісером сукні продає Марія Вінковська із села Торговиця Городенківської громади. За її словами, усі вироби вона створює вручну.
"Купляють вироби. Але раніше ручна вишивка цінувалася, тепер — чогось більше машинна", — говорить Марія Вінковська.
Прикраси до вишиванок
На етноринку продають й різноманітні аксесуари. Мирослава Ганишевська створює пояси та брошки в техніці макраме. Вона каже, що одним із найпопулярніших на сьогодні товарів у неї є фартух. Колись схожі вироби називали "припинда".
"Для молоді це цікаво, красиво. Намагаюся приїхати кожного четверга. Такого базару більше немає ніде. Люди стараються, працюють, цінують свою культуру, традиції. Це прекрасно", — каже майстриня.
СилянкиРізновид намиста з бісеру у вигляді вузької стрічки, яка щільно прилягає до шиї. Назва походить від техніки виготовлення під назвою "силяння" та кризиТрадиційна українська нагрудна прикраса з бісеру у формі широкого округлого коміра з бісеру продає Романа Білинська. Жінка за фахом — психологиня. Бісероплетінням зацікавилася і почала займатися перед початком повномасштабної війни.
"Купила трохи бісеру, а тут почалася війна. Спочатку в мене від стресу були тільки жовто-блакитні і червоно-чорні кольори", — розповідає Романа Білинська.
Коли через російські обстріли жінка вимушено покинула рідний дім на Херсонщині, саме бісероплетіння стало її порятунком від тривожності — своєрідною арттерапією.
"Відкриваються таланти у всіх. Рекомендую "знайти себе" для того, щоб позбавлятися від стресу", — каже майстриня.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube
