Шахраї видурили у трох жительок Івано-Франківщини понад 300 тисяч гривень

Три жительки Івано-Франківської області втратили понад 300 тисяч гривень через телефонних шахраїв. Аферисти, видаючи себе за працівників банків і сервісних служб, виманили у них гроші під приводом "захисту" та "верифікації" рахунків. Поліцейські відкрили кримінальні провадження.

Про це інформують на Facebook-сторінці поліції області.

Першою до правоохоронців звернулася 45-річна жителька села Вовчинець Івано-Франківської громади. Вона розповіла, що їй зателефонував невідомий, який представився працівником банку.

"Під приводом "захисту рахунку" від нібито незаконного оформлення кредиту він переконав жінку виконати низку операцій. У результаті з її рахунку зникло близько 100 тисяч гривень", — йдеться у дописі.

Пізніше до поліцейських звернулася 59-річна жінка з Долини, яка теж постраждала від псевдобанкіра. Виконавши його вказівки, вона оформила кредит і втратила понад 173 тисячі гривень.

У той самий день жителька Микуличина під приводом "верифікації" рахунку переказала шахраям орієнтовно 50 тисяч гривень.

Слідчі розпочали провадження за ст. 190Стаття 190. Шахрайство. Карається штрафом від 34 тисяч гривень до обмеження волі на дванадцять років з конфіскацією майна Кримінального кодексу України. Наразі правоохоронці проводять досудове розслідування та з'ясовують причетних до злочинів людей.

Поліцейські застерігають громадян:

жодних "безпечних рахунків" не існує;
з банків не телефонують з вимогою терміново переказати гроші;
не повідомляйте стороннім CVV-код, PIN-код та паролі з SMS;
якщо вас кваплять або залякують, це — шахраї;
у разі підозрілого дзвінка негайно припиніть розмову та самостійно зателефонуйте на офіційний номер банку;
повідомте про спробу шахрайства на спецлінію 102.

Як не стати жертвою інтернет-шахрая:

Щоб вберегтися від аферистів, оперуповноважена відділу протидії кіберзлочинам в Івано-Франківській області Юлія Корженська найперше радить дотримуватися цифрової гігієни:

не переходити за підозрілими посиланнями;
не відкривати вкладення від невідомих відправників;
не передавати персональні дані (банківські реквізити, CVV-код);
регулярно оновлювати операційну систему й антивірусні програми;
створювати надійні паролі для кожного сервісу (щонайменше 12 різних символів);
варто насторожитися, якщо співрозмовник телефонує чи пише вночі, наполягає на терміновості, вимагає конфіденційні дані, просить передоплату або надсилає підозрілі посилання.