Аби захистити пам’ятку археології національного значення "Старуня-1", що на Прикарпатті, окружна прокуратура просить зобов’язати Івано-Франківську райдержадміністрацію визначити межі та режим використання земель, де вона розташована. Там науковці знайшли багатошарове поселення — орієнтовно 5 тисяч кам’яних артефактів юрськогоДругий (середній) період мезозойської ери, що тривав приблизно від 201 до 145 мільйона років тому. Ця епоха відома розвитком динозаврів, пануванням велетенських ящерів, а також початком розколу суперконтиненту Гондвана (стародавній суперконтинент, що існував у Південній півкулі протягом палеозою та початку мезозою) та пануванням теплого тропічного клімату та крейдовогоОстанній (третій) геологічний період мезозойської ери. Розпочався близько 145 мільйонів років тому, закінчився 66 мільйонів років тому. Тривав приблизно 79 мільйонів років періодів. Наразі судовий процес триває дев'ять місяців. Окрім цього, якщо позов задоволять, то буде змога встановити історико-культурне призначення земель. Про це у коментарі Суспільному розповіла прокурорка Богородчанського відділу Івано-Франківської окружної прокуратури Людмила Дімнич.
Водночас Івано-Франківська РДА не визнає позов, а голова Богородчанської громади каже, що межі вже відображені в генплані Старуні.
Про позов та цінність цієї пам’ятки — у матеріалі Суспільного.
До суду Івано-Франківська окружна прокуратура звернулася в інтересах Міністерства культури та стратегічних комунікацій та просить зобов’язати Івано-Франківську РДА визначити межі пам’ятки археології національного значення у Старуні та встановити відповідний режим використання земель.
"Незважаючи на унікальну цінність цього об'єкта, оскільки на його території знайшли приблизно 5 тисяч кам'яних артефактів юрського та крейдового періодів, прокуратура з'ясувала, що Івано-Франківська районна державна адміністрація не вживає заходів щодо встановлення меж вказаної пам'ятки археології національного значення. Також не виконують заходи стосовно режиму використання земель історико-культурного призначення", — пояснює прокурорка Богородчанського відділу Івано-Франківської окружної прокуратури Людмила Дімнич.
За її словами, позов подали у липні 2025 року, однак остаточного рішення суд ще не ухвалив. Водночас Міністерство культури та стратегічних комунікацій надало суду пояснення на підтримку позовних вимог прокуратури. Наразі відповідач — районна державна адміністрація — позов не визнає.
"Щоб задовольнити цей позов, РДА має передусім визнати його. Очікуємо рішення по суті справи. У випадку позитивного рішення вони мали б організувати роботи, звернутися до міністерства і виготовити документацію, яку б там мали погодити, провести археологічні дослідження і встановити, що це є землі історико-культурного призначення, та визначити їхні межі. І тоді були б захищені наші землі, наша культурна спадщина", — каже Людмила Дімнич.
Коментувати позов голова Івано-Франківської райдержадміністрації Роман Боднар відмовився, посилаючись на те, що наразі триває судовий розгляд і будь-які публічні коментарі можуть вплинути на перебіг справи.
Зі слів Людмили Дімнич, орієнтовна площа території багатошарового поселення "Старуня-І" становить орієнтовно три гектари. Однак поруч розташовані й інші археологічні об’єкти, і це ускладнює визначення охоронних меж.
"Земельна ділянка розташована в селі Старуня Богородчанської селищної ради. Є складність окреслити її розташування, оскільки це робиться на підставі археологічних досліджень. Наразі селищна рада каже, що на генплані позначена ця пам’ятка археології, однак фактично меж на цей час немає і неможливо визначити", — зазначила прокурорка.
Голова Богородчанської селищної ради Ростислав Заремба каже, що громада виконала зобов'язання щодо чіткого встановлення меж території на генплані.
"Є чітко промарковані межі цієї території. Вони нанесені на генеральному плані і самого села Старуня, й нашої територіальної громади. Тобто ми розуміємо, що в межах цієї пам’ятки не буде проводитися будь-яка економічна діяльність чи забудова, що може якимось чином пошкодити чи вплинути на цілісність. Ми розуміємо, що це треба законсервувати, зберегти. Там ще багато чого треба дослідити і, можливо, нас попереду ще чекають якісь нові несподівані відкриття", — говорить Ростислав Заремба.
"Старуня-І" є однією з найвідоміших палеонтологічнихПалеонтологія — наука, що вивчає вимерлі організми локацій України, де понад сто років тому виявили унікальні знахідки, каже доцент кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Денис Зорін.
"За різними джерелами і нашими дослідженнями "Старуня-І" розташована неподалік від жерла грязьового вулкана. Саме тут у 1907 році була перша знахідка — мамонт. Другою знахідкою став волохатий носоріг, а в 1929 році знайшли ще одні рештки викопних тварин. Знаряддя праці давніх людей знаходили на більш широкій території. Це були списи та інші знаряддя праці в тушах мамонтів і носорогів, що свідчить про присутність давніх людей — кроманьйонцівРанні представники сучасної людини (Homo sapiens), які жили в епоху пізнього палеоліту (приблизно 40–10 тисяч років тому). Вони змінили неандертальців, мали вигляд, схожий на сучасних людей (високий зріст, прямий лоб), розвинену мову, вміли виготовляти складні знаряддя праці з кістки та створювали перше мистецтво. Такі артефакти підтверджують, що ця територія є одним із найдавніших відомих поселень людини на заході України", — каже Денис Зорін.
Що відомо про пам'ятку археології у Старуні
Багатошарове поселення "Старуня I" знайшли під час археологічних досліджень у 1976-1985 роках. Статус пам'ятки археології цьому об'єкту надали у 1984 році. Площа території — 60 гектарів.
На території пам'ятки розташований грязьовий вулкан Старуня. На початку XX століття на місці копалень озокериту археологи знайшли рештки викопних рослин і тварин, а також чотири стоянки людей середньокам'яної доби. У 1907 році у селі Старуня також знайшли рештки тварин кінця льодовикової добиЦе тривалий етап геологічної історії Землі, що супроводжувався зниженням рівня світового океану, розширенням багаторічної мерзлоти та кардинальною зміною біосфери. Останній льодовиковий період закінчився приблизно 11700 років тому. Саме тоді вимерли мамонти та інші представники фауни льодовикової епохи, зокрема мамонта і волохатого носорога, який пробув під землею 30 тисяч років.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube
