28 вересня у Галичі, що на Івано-Франківщині, під час театралізованого дійства показали, як у Середньовіччі річкою Дністер сплавляли сіль. Тоді на цих землях її виготовляли у промислових обсягах, що вплинуло на економічний розвиток Галичини. Такий захід організовують вчетверте.
Про це кореспондентці Суспільного розповів Володимир Олійник — генеральний директор національного заповідника "Давній Галич", працівники якого й організували історичну реконструкцію.
"Вперше цей проєкт реалізували у 2022 році разом з Калуською громадою, адже спершу сіль видобували на тих землях і Лімницею та Дністром доставляли до Галича, де король Данило розподіляв, що — на Європу, а що — на податки", — каже Володимир Олійник.
Заступник генерального директора національного заповідника "Давній Галич" з наукової роботи Семен Побуцький розповідає, що соляний промисел, який започаткували у цих краях у X-XI століттях, забезпечив економічне зростання Галичини. Починалося все з того, що люди набирали ропу з правих приток Дністра, ставили її на сонце, вода випаровувалася, а в посудині залишалася сіль. Згодом видобуток солі набув промислових масштабів.
"Ропу звозили з правих приток Дністра і з самого Дністра в певні місця, заливали в спочатку в дерев'яні ємності, а згодом — у металеві, клали на вогонь, випарювали воду, і так утворювалася галицька сіль. Сіль звозили і з берегів Прута, що на території сучасної Коломиї. Тут була, ймовірно, велика митниця, і таким чином сформувався соляний шлях, який з'єднував по суходолу Дністер з річкою Західний Буг", — говорить Семен Побуцький.
Андрій Бачинський приїхав з Івано-Франківська, аби побачити цю історичну реконструкцію. Чоловік каже, що цікавиться історією і сьогодні — приємно вражений.
"Наскільки сіль відігравала значну роль у розвитку Галичини. Зокрема, наскільки економічно цінним був цей продукт. Це, напевно, і пояснює приказку: "Якщо сіль розсипалася, то це — до сварки". Ймовірно, ця прикмета походить саме з тих часів, коли сіль була настільки дорогою і важкодобувною, що навіть тепер, якщо хтось її розсипле, кажуть, що це — до сварки", — говорить Андрій Бачинський.
Подивитися на театралізоване дійство прийшов і ветеран 114 бригади тактичної авіації Михайло Павлов.
"Підтримую такі заходи, де відтворюють нашу культуру, на яких наше місто показують з кращого боку. Хочеться, щоб було більше таких дійств, де ми глибше пізнаватимемо своє коріння", — каже Михайло Павлов.
Під час дійства також відтворили середньовічний базар. Заступниця генерального директора національного заповідника "Давній Галич" Ірина Чернега розказує, що на ярмарку є морква, буряк, проте картоплею не торгують, тому що її не було в ті часи на Галичині.
"Виноград, наприклад, уже був. Його у нас вирощували на виноградній горі біля церкви Пантелеймона. Всі ідеї, костюми ми беремо з художньої літератури. Роман Федорів багато писав про князів. Звідти я взяла інформацію, який вигляд мав середньовічний базар та костюми. Також наші науковці досліджують, і з першоджерел ми відтворюємо ці образи", — каже Ірина Чернега.
Після завершення історичної реконструкції для учасників заходу провели безоплатну екскурсію Галицьким замком.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube
