Ідея збудувати в центрі Івано-Франківська декілька нових будинків, один з яких заввишки у 24 поверхи, спричинила дискусію між громадою з одного боку й міською владою та авторами проєкту з іншого. Під час першого громадського обговорення, яке відбулося 16 липня у приміщенні департаменту містобудування та архітектури, містяни наголошували на проблемах, які виникнуть через таке будівництво: від захаращення історичної зони до транспортного колапсу.
Про те, наскільки серйозно може нашкодити місту забудова 30 гектарів території у межах вулиць Мельника, Сахарова, Чорновола, Шевченка й Січових стрільців, Суспільне розпитало архітектора Остапа Дольного й експерта з транспортного планування Юрія Лозовенка.
Остап Дольний: "Архітектура — це не про збудував і забув, а про життя міста"
— Якщо говорити загалом: в чому шкода забудови у центрі Франківська?
— По-перше, є внормовані межі щільності забудови. Для Івано-Франківська — це 450 людей на один гектар. Є також сертифіковані міжнародні договори України з Європейським Союзом.
По-друге, архітектура — це не про збудував і забув, а про життя міста. Тобто все, що створює архітектор, так чи інакше впливатиме на кожного мешканця. І коли хтось собі захотів будувати 24 поверхи в центрі міста, не врахувавши навантаження на існуючі комунікації, транспортну схему…
Івано-Франківськ — старе європейське містечко з історичною і фоновою забудовою. Пропонований проєкт тому і є шкідливим, що не зважає на уже сформовані простори.
— Під час громадських слухань архітектор Віталій Коваленко говорив про "зміну силуету міста".
— Це — об'єктивно "крінж". От нехай Віталій Коваленко десь у Львові на Підвальній чи на проспекті Шевченка спроєктує 24 поверхи. Подивимося, як зміниться силует міста. Як архітектор, який себе поважає, містотворець, містобудівельник може таке спроєктувати в центрі історичного міста? Це не вкладається просто в голові.
Не проблема в тому, що поверхи будуються. Але, будь ласка, зводьте їх подалі від історичного центру, думайте про якісь видові точки, про комфорт жителів. 10 років тому ти заїжджав в Івано-Франківськ і бачив ратушу з Пасічної чи з будь-якої іншої точки. Тобто домінантою була ратуша.
— Архітектор також згадував про концепцію "міста 15 хвилин".
— Для того, щоб апелювати до цієї концепції, треба спочатку розібратися, як воно працює. Це — не втулювати якнайбільше жителів у центр, а створювати в районах міста ті самі послуги, які можна отримати в центрі, аби люди не мали потреби автомобілем їхати далеко заради якоїсь послуги. Тобто це — соціальна інфраструктура, належні автомобільні смуги, розвиток громадського транспорту й зручні пішохідні зв'язки.
Юрій Лозовенко: "Місто остаточно стане в заторах"
— Наскільки зросте навантаження на дорожню інфраструктуру, якщо в центрі збудувати декілька багатоповерхівок?
— Найперше питання, чи витримають інженерні комунікації. Вибачте, щоб збудувати таку штуку, треба паралельно спорудити й новий каналізаційний колектор, провести новий водогін, бо невідомо, чи наявний витримає такий тиск. Або тиск (напір води — ред.) просто впаде у квартирах.
Щодо навантаження на дорожню інфраструктуру, то само собою збільшиться. У нас люди, які купують квартири навіть в центрі міста, на жаль, все одно пересуваються автомобілями. Уявіть: 24 поверхи, 700 квартир. Зважаючи, що це — житло класу люкс, то щонайменше — один-два автомобілі на квартиру. Тобто стільки машин у центрі міста додатково. Мешканці їздитимуть кудись вранці й увечері повертатимуться.
До того ж, оскільки внизу відкриється бізнес, то створиться нова точка тяжіння. Знову ж таки: на чому до неї дістатися? На автомобілі.
Місто остаточно стане в заторах. Якщо не прийняти якихось радикальних обмежень у плані користування автомобілями, то місто стоятиме в заторах вже і на цих вулицях остаточно.
— Архітектор Віталій Коваленко під час презентації проєкту сказав, що під будинками облаштують підземні паркінги. Це не допоможе?
— Це все чудово, якщо у вас автомобіль 100% часу — у цьому паркінгу. Але вони не будуть там стояти, а щодня виїжджати й заїжджати, користуючись і так обмеженою мережею вулиць, що є довкола. Ми ж не будемо паралельно розширювати вулицю Коновальця до чотирьох смуг чи Мельника — до шести, чи Незалежності. І так само ми не забезпечимо усім громадський транспорт.
Тобто про яку здорову ситуацію ми можемо говорити? Паркінг — це чудово, але всі автомобілі їздитимуть мережею. Тобто ми в мережу, яка й так перевантажена, додаємо ще тисячу машин.
— А як розвантажити ту мережу в центрі, яка вже є зараз?
— Я за те, щоб взагалі заборонити паркування у середмісті, щоб там ходили пішки: хочете жити в центрі — не можете користуватися машиною. Бо якщо ви мешкаєте в центрі, всі ваші базові потреби — в межах пішої доступності. Навіщо вам взагалі автомобіль?
Або ввести платний паркінг: 50 гривень за годину без права стоянки більш як годину. В принципі, уся центральна частина міста має бути з обмеженим користуванням автомобілем. Вона має слугувати винятково для громадського транспорту, велосипедистів, пішоходів. Але, на жаль, маємо, що маємо.
— На які країни можемо взоруватися в цьому питанні?
— Банально відкриваєте Google Maps, наприклад, у Кракові, й дивитеся, що в них відбувається в центральній частині міста, де їхній дитинецьДитинець у Кракові, також відомий як Вавельський дитинець, — . Сьогодні дитинець є частиною Вавельського пагорба, який є важливим історичним та культурним місцем. Це — вулиця, якою не їздить автомобільний транспорт. Трафік обмежений зовнішнім кільцем довкола колишньої фортеці, де є вулиця з бульварами. Це — остання точка, куди активно рухаються автомобілі. У центр — лише платний в'їзд, платне паркування й тільки в певні години. У нас такого навіть не планується.
Остап Дольний: "Ратуша вже стоїть на фоні забудови"
— Щодо соціальної інфраструктури, то архітектор розповідав, що в будинках розташують дитячі садочки.
— Така річ справді є, на перших поверхах можуть облаштовувати садки тимчасового перебування. Але будьмо реалістами: скільки площі виділять на той садок? 300 квадратів? Але 24 поверхи — це щонайменше 700 квартир. Можемо припустити, що в них житимуть 350 дітей різного віку. Куди вони будуть ходити? А крім садочків, потрібні майданчики, озеленення.
Можна навіть проаналізувати документ зі стратегічною екологічною оцінкою, який створили під детальний план. Там прописано, який вплив матиме забудова саме такої поверховості. Вплив на Меморіальний сквер, транспортну інфраструктуру, здоров'я людей. Я перечитав документ, там усе це врахували. Мені було дуже дивно, що в СЕОСтратегічна екологічна оцінка прописали стільки проблем, які створюватиме таке будівництво.
— Чи така забудова сприятиме загальному підвищенню температури влітку?
— Так, утворяться теплові острови. Загалом воно обширно вплине на кожну фонову зручність — на вітер, на температуру повітря, на те, як у місті дихати.
Ми два чи три роки поспіль маємо аномальні підвищення температури — більш як 30° тепла. Клімат змінюється, але ніхто на це не зважає, всім добре, всім комфортно жити. Ми купили квартири, поставили кондиціонери і все.
— Яка соціальна шкода від такої забудови?
— У світі є багато прикладів того, на що стають схожими мікрорайони з такою щільною забудовою, як вони перетворюються в ґетто, навіть у бандитські райони. Що це буде? Обнесуть парканом і створиться якесь своє 24-поверхове ком'юніті, зате у центрі міста.
Але ж можна збудувати людиноцентрично, класно тих п'ять-шість, навіть і сім поверхів, але в людському масштабі. Буде менше мешканців, значить — менше навантаження, менше автомобілів, будівельних матеріалів. Створиться красива фонова архітектура, яка сама себе продасть, бо люди хотітимуть дивитися й жити в такому ком'юніті.
— Яка забудова була б оптимальною для центру Івано-Франківська?
— В Івано-Франківська є міста-побратими. Наші чиновники ж можуть їхати у відрядження, перебирати досвід. До прикладу, в Польщу. Там теж є міста з новобудовами, близькими до історичного центру, але вони впорядковані, немає такого, що "будую, як хочу". Є нюанси, але все контрольовано, тобто є якась блакитна лінія, домінанти.
Варшава була повністю розбомблена під час Другої світової війни, збереглися декілька будинків. Але історичний центр повністю відновлений за фотографіями. Біля їхнього Палацу культури й науки теж розташовані хмарочоси. Але от вони не можуть бути вищими за основу шпилю цього палацу.
Тобто є блакитна лінія, вище за яку будувати не можна. Там немає такого, що дивишся на якусь стару кам'яницю, а ззаду виглядає багатоповерхівка. У Франківську ратуша вже стоїть на фоні забудови: йдеш біля ЦУМу й бачиш спочатку нову будову, а потім ратушу.
У Кракові історичний центр взагалі недоторканий. Там є нова забудова, але вона вписана у той масштаб, в якому було збудовано старі будівлі. А про інші міста-побратими, як-от у Чехії, Швеції чи Німеччині, то взагалі немає що рівняти.
— У радянський період місто розбудовувалося обдуманіше?
— Скажімо так: добре, що совітам не все вдалося. Після війни що у нас, що у Львові вони хотіли створити якнайбільше проспектів, громіздких споруд, як-от наш новий "білий дім", аби було видно радянську могутність. Архітектура — це ж теж елемент пропаганди. Тому так само знищувалася ідентичність міста, історія.
Але треба розуміти, що в містах працювали місцеві архітектори, і вони відстоювали багато важливих для міста речей. Розроблялися містобудівні макети, тобто плани розвитку міста, збиралися містобудівні ради фахових архітекторів, які обговорювали ті чи інші проєкти. Архітектори знали: тут ми поставимо якусь громадську будівлю, яка буде домінантою, тут буде п'ятиповерхова фонова забудівля, широкий тротуар, зелена зона.
Щодо житлових районів, то самі розумієте: будувався мікрорайон, значить будувалися й садок, і школа, й поліклініка. Зрозуміло, що регулювання було державними, але навіть коли проєктні інститути будували мікрорайон довкола заводу, то наповнювали його соціальною архітектурою.
— Чи є в сучасного Івано-Франківська архітектурна філософія?
— Жодної. Це місто — без архітектури. От нехай кожен житель проаналізує, чи йому зручно пересуватися, жити, гуляти в цьому місті. Чи комфортно кудись під'їхати, стояти в заторах? Чи йому достатньо соціальних, відпочинкових зон? Чи достатньо дитячих майданчиків? Чи добре, коли діти ходять у школу в три зміни? Коли в дитсадок треба записуватися з моменту народження дитини, а дехто жартує, що з моменту зачаття? Усе — на поверхні.
— Що з цим робити?
— Містяни нарешті повинні взяти на себе відповідальність, зрозуміти, що їхня присутність на громадських слуханнях впливатиме на їхнє життя, їхніх дітей, онуків і правнуків.
Інший інструмент впливу — дотримання забудовниками державних будівельних норм і законів. І, звичайно, потрібен контроль й політична воля. Якщо дійсно захочуть так, як колись казали, "ворота в Карпати", бо щось через наші "ворота" доїжджають до вокзалу, сідають на бус і їдуть далі в Буковель. Або об'їжджають по об'їзній дорозі.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube
