Олег Костріченко з Самара на Дніпропетровщині долучився до лав ЗСУ на початку 2014 року, був розвідником у 93-й бригаді "Холодний Яр". Чоловік загинув 16 жовтня того ж року, обороняючи "Дорогу життя", що вела до Донецького аеропорту.
Спогадами про полеглого "кіборга" із журналістами Суспільного поділилися його рідні.
Донька Олега, чотирнадцятирічна Поліна, досі пам’ятає, як дізналася про смерть тата. Тоді їй було чотири роки, пригадала дівчина.

"Мама пішла відчиняти двері. То був не тато. То був мій хрещений. Він щось сказав. Пішов. Мама почала плакати. Я запитала в неї, що трапилося, де тато. А вона каже: "Він більше не прийде", — розповіла Поліна.
За її словами, найяскравіші дитячі спогади пов’язані саме з батьком. Додала: хоча була зовсім маленька, добре пам’ятає, як зустрічала його, коли він приїжджав додому з фронту.

"Коли дивлюся на інших дітей, які росли з батьком, то якось мені трішки… В мене був вітчим. Вітчим також дуже хороша людина. Я нічого сказати не можу. Але все одно це не батько", — сказала дівчина.
Батько загиблого військового Володимир розповів: Олег був розвідником у 93-й бригаді "Холодний Яр". Чоловіка призвали на службу на початку АТО — у квітні 2014-го. Додав: син пішов, не вагаючись.
"Сім місяців він безвилазно був там. Він спочатку був командиром розвід відділення. Потім замком взводу", — зазначив Володимир Костріченко.
Чоловік пригадав: син до останнього не говорив їм, що бере участь в боях за Донецький аеропорт. Там він і дістав смертельне поранення.

"Він останній вискакував, і тільки вискочив на вулицю — тут уламок. Здоровенний такий йому в спину. Він тільки розплющив очі, посміхнувся. Каже: "Хлопці, рятуйтесь, а я улітаю". І все", — розповів батько полеглого "кіборга".
Наталія, мати Олега, додала: через загибель сина в неї загострились хронічні хвороби, зараз не може пересуватися без милиць. Жінка зазначила: попри тяжку втрату, пишається вчинком сина — посмертно його нагородили чотирма відзнаками. Зокрема нагрудним знаком "За оборону Донецького аеропорту" та орденом "За мужність".

"Я вважала, що він повинен віддати Україні борг. За свою Батьківщину. Я вважала, що він молодець. І я не опиралася, не казала, не йти". Знала, що треба", — сказала Наталія Костріченко.
Жити далі, додала жінка, їм допомагає віра в Бога та підтримка родин інших полеглих захисників.
Що відомо про оборону Донецького аеропорту
- Українські військові утримували Донецький аеропорт з 26 травня 2014-го.
- Від кінця вересня 2014 року російські найманці атакували українських воїнів щодня. Вони стріляли з "Градів", артилерії, танків, стрілецької зброї.
- Бої закінчилися після руйнації терміналів аеропорту. Кінцевою датою оборони летовища вважають 242-й день — 20 січня 2015 року. Саме в цей день окупанти підірвали новий термінал. Самі ж кіборги — так за незламність назвали оборонців ДАПу — вважають, що останній день спротиву в аеропорті — 23 січня.
- У боях за ДАП, як писало Міноборони у 2022 році, загинули 97 бійців. За даними українського незалежного проєкту "Книга пам'яті полеглих за Україну", які були оприлюднені в січні 2018 року, підтверджені дані щодо втрат українських військових за період 242 днів оборони Донецького аеропорту становлять 100 осіб загиблими.
Авторка: Мирослава Заблуда