Понад 100 евакуйованих з Мирнограда, що на Донеччині, тварин живуть у притулку дніпрянки Тетяни Заєвої. Когось власники покинули у дворі на ланцюгу, інших — залишили в прихистку. Історії врятованих собак — у матеріалі Суспільного.
Чотирилапі, які нині мешкають у прихистку "Улюблена дворняга", жили під щоденними обстрілами російських військ за декілька кілометрів від лінії фронту, розповіла його засновниця. До прикладу, один із її вихованців через контузію втратив слух і голос.
"Бачу, що він десь краще. Але раніше, як тільки він заїхав, він зовсім нічого не чув. Він приїхав з чоловіком, який у нас працював. Він якось намагався працювати, а потім "на тиху" звідси поїхав, залишивши трьох котиків і цього хлопчика", — сказала Тетяна.
Ще двох домашніх песиків, один із яких породи лайка, до притулку евакуювали волонтери. Згодом, додала жінка, їй зателефонували власники цих тварин.
"Я запитувала, чи треба їм шукати родини. Мені сказали, що ні, вони їх заберуть. Але минуло вже понад чотири місяці — від них ні слуху, ні духу немає. Навіть не донатять на їжу їм", — розповіла дніпрянка.
В окремому вольєрі мешкають шестеро собак із селищ поблизу Мирнограда. Серед них, зазначила Тетяна, метис рідкісної породи — вельш-коргі кардиган. За словами жінки, усі вони були домашніми. Їхні господарі евакуювалися в безпечніше місце, а тварин — залишили на подвір’ях.
"Собака загине остаточно — ані їжі, ані води, нічого немає. Вони були дуже налякані, багато було худих, у кліщах. Вони не йдуть до рук, ховаються, трусяться. Вони стресували, перші дні зовсім не їли", — пояснила волонтерка.
На ланцюгу лишили власники і ще одну собаку, яка потрапила до неї, розповіла Тетяна. Скільки дівчинка прожила без їжі та води — невідомо.
"Тварина для них має ціну меншу, за старе ганчір’я. Тому їх і кидають, тому що вони некоштовні для них зовсім. Вона домашня, вона розуміє людей, вона явно не вулична, не бродяга. Вона така гавкуча, але вона лагідна, дуже добра", — сказала жінка.
Тетяна пригадала: цих евакуйованих собак привозили до неї протягом двох тижнів. Місця для всіх, додала, не вистачало — доки працівники притулку будували нові вольєри, тваринам доводилося жити в клітках.
"Я розумію так: є люди, і є нелюди. І це два види зовсім різних істот. Тварини були зачинені у будинках, вибивали вікна, аби він хоча б вийшов на вулицю. Ми залазили, відчиняли хвіртки, бо в тварини навіть не було змоги пошукати їжу чи воду", — пояснила волонтерка.
Зараз у притулку мешкає майже тисяча собак та котів. Крім Донеччини, до прихистку евакуюють тварин з Харківщини, Херсонщини та Сумщини. Для всіх, зазначила жінка, шукають нові домівки.
Допоможіть нам стати кращими, розповівши про свій досвід користування сайтом Суспільного. Пройдіть це коротке опитування, воно займе до 5 хв вашого часу. Дякуємо!
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
