На Дніпропетровщині спостерігають процес міграції оленів та лосів з Донеччини. Також в регіон приходять хижаки — вовки, лисиці, єнотовидні собаки.
Про це повідомили на сторінці Державного підприємства "Ліси України".
Також там зазначили, що за дозволом від ОВА проводиться регулювання чисельності хижаків.
"Якщо це починає завдавати загрозу популяціям інших тварин, фермерським господарствам та місцевим мешканцям. Завдяки таким заходам минулого року було виявлено десять випадків сказу серед хижих тварин", — зазначили у дописі.
Що каже зоолог
Зоолог та старший науковий співробітник Дніпровсько-орільського заповідника Олександр Пономаренко зазначає, що міграція тварин більшою мірою може бути повʼязана з пошуком їжі.
"Зима — це завжди час, коли мало корму, тому вся великі тварини схильні до кочівлі, тою чи іншою мірою, наприклад, лосі — це тварини, які можуть пройти за добу 200 кілометрів, доволі легко. Дуже рухливі, дуже міцні. Вовк та ж сама історія. Тому ці тварини будуть рухатися в такому випадку, це може бути навіть не повʼязане з війною, а повʼязане з укриттями від людини, де вони будуть почувати у безпеці", — каже він.
Також Олександр зазначає, що дійсно бойові дії можуть впливати більше на оленів, диких кіз чи кабанів. Тоді як хижі тварини можуть пристосуватись до таких умов.
Окрім цього він розповів, що збільшення кількості ратичнихЛосі, козулі, кабани тварин, яке можуть повʼязати з міграцією з прифронтових територій, вплинула і заборона полювання, яка діє з початку повномасштабної війни.
"Останні три роки полювання всюди ж заборонено, то відповідно певною мірою у деяких місцевостях ратичний звір почував себе краще, ніж завжди", — каже він.

За словами фахівця, ті тварини, які все ж мігрували з прифронтових територій, повернуться туди, коли бойові дії припиняться.
"Якщо там щось лишиться, війна великою мірою чинить шкоду деревним насадженням. Основне місце, де ховаються всі ратичні тварини — це ліс. Коли всі ці насадження відростуть, років 5-10, воно підніметься, і звір потім повернеться ", — зазначив він.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро