Перейти до основного змісту
"Я мрію про те, щоб люди об’єдналися". Історія волонтерки та колишньої парамедикині батальону "Азов" Олени Мосійчук

"Я мрію про те, щоб люди об’єдналися". Історія волонтерки та колишньої парамедикині батальону "Азов" Олени Мосійчук

Олена Мосійчук у 2014 стала парамедикинею батальйону “Азов”. У 2018 році військова отримала поранення і вже не могла постійно перебувати в зоні бойових дій. З лютого 2022 року вона стала волонтерити. Жінка збирає донати на потреби військових аби полагодити їхні автівки, привозити необхідну гуманітарку та з прифронтових територій евакуйовує тварин.

Про свій військовий та волонтерський шлях Олена Мосійчук розповіла в інтерв'ю Суспільному.

Як розпочався ваш військовий шлях?

Почалося ще з Майдану. Після пішла відразу служить, на той час в батальйон “Азов” так і залишилася там.

Чотири роки я прослужила в батальоні “Азов” потім пішла, у мене контракт закінчився і була я добровольцем. Вирішила бути неоформленим піратом. Мені так легше, коли захотіла і змогла тоді поїхала, тим паче після травм, поранень мені було складно продовжувати службу.

"Я мрію про те, щоб люди об’єдналися". Історія волонтерки та колишньої парамедикині батальону "Азов" Олени Мосійчук
Олена Мосійчук під час служби у війську. З особистого архіву Олени Мосійчук

Чому вирішили залишити військову справу? Яку отримали травму?

У мене були контузії, коли вибухова хвиля вдарила в голову у мене лопнув череп, була дірка. Контузії це теж поранення, після них дуже складно. Потім у мене проблеми з легенями. Вони у мене погано працюють. Лікування у мене занадто довго тягнулося для того, щоб продовжувати службу.

Коли є що отримувати і є кому віддавати це найголовніше, бо коли ти сидиш і розумієш що в тебе є запит з передової, або особливих діток в сірій зоні, яким потрібна допомога. І коли ти розумієш що у тебе є запит, а немає чим допомогти то тоді кришу рве. А так 24 на 7 постійно в телефоні. Телефон — це вже життя.

"Я мрію про те, щоб люди об’єдналися". Історія волонтерки та колишньої парамедикині батальону "Азов" Олени Мосійчук
Олена Мосійчук під час служби у війську. З особистого архіву Олени Мосійчук

Кому саме зараз допомагаєте, як волонтер?

У мене на забезпеченні більше ніж 2000 військових. Це військові виключно або мої колишні побратими з якими я служила і зараз вони у різних підрозділах, або мої друзі й підрозділ мого чоловіка де він служить. Це Сили спеціальних операцій, це 92 бригада “Бешкетники Сірка”, це східняки, харківський поліцейський бойовий підрозділ, 78 полк де мій чоловік, “Гострі картузи” дронщики, їх багато.

"Я мрію про те, щоб люди об’єдналися". Історія волонтерки та колишньої парамедикині батальону "Азов" Олени Мосійчук
Олена Мосійчук волонтерить з лютого 2022 року . Суспільне Дніпро/Юрій Тинний

Чого найбільше потребують військові на фронті?

На передову найбільші запити це ремонти автівок, бо це найдорожче що є. Потім у нас іде ПМБ, всякі приціли, і з формою трішки легше.

"Я мрію про те, щоб люди об’єдналися". Історія волонтерки та колишньої парамедикині батальону "Азов" Олени Мосійчук
Олена Мосійчук разом з військовими. З особистого архіву Олени Мосійчук

Ваш чоловік теж на фронті, коли він пішов?

Почалася повномаштабна війна й чоловік одразу пішов на фронт. Закрив бізнес і вирішив піти. Я, як колишня військова, впринципі його підтримала, я не мала права чоловіку сказати “Нє, сиди дома”.

"Я мрію про те, щоб люди об’єдналися". Історія волонтерки та колишньої парамедикині батальону "Азов" Олени Мосійчук
Олена Мосійчук разом із чоловіком. З особистого архіву Олени Мосійчук

Часто бачитеся з чоловіком?

Майже не бачимося, він постійно на передовій. В нього така робота. Штурмовики є штурмовики. Бачимося періодично десь в телефоні й то вночі на п'ять хвилин коли є зв’язок.

"Я мрію про те, щоб люди об’єдналися". Історія волонтерки та колишньої парамедикині батальону "Азов" Олени Мосійчук
Олена Мосійчук разом із чоловіком. З особистого архіву Олени Мосійчук

Коли загинув ваш брат?

В Оленівці під час теракту загинув мій брат. Він разом з татом з 2015 року служив. Тато взагалі два рази в полоні був. У 2014 році й оце зараз, коли Маріуполь захищали разом з Льошкою, потрапив у полон. Тата витягли з полону, він продовжує службу.

"Я мрію про те, щоб люди об’єдналися". Історія волонтерки та колишньої парамедикині батальону "Азов" Олени Мосійчук
Прощання з братом Олени Мосійчук Олексієм. З особистого архіву Олени Мосійчук

Чи вдається вам відпочивати?

Зранку прокидаюсь погано, все болить, спати хочу ще б годинку. Потім згадую в яких умовах мій чоловік, хлопці й дівчата мої знайомі, які служать. І я підходжу до дзеркала і сварю себе, адже я прокинулася в теплому ліжку, у мене є руки, ноги. Я маю змогу розмовляти, бачити й чути. І я встаю з думками про те що мені гріх жалітися, потрібно вставати і працювати. Я не маю морального права дати собі відпочинок.

"Я мрію про те, щоб люди об’єдналися". Історія волонтерки та колишньої парамедикині батальону "Азов" Олени Мосійчук
Олена Мосійчук збирає допомогу військовим. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний

Поки ви в розʼїздах з ким ваш син?

Він постійно зі мною, в притулку допомагає, прибирає, відео записує, фотографує, щоб звіт був. Допомагає вольєри чистити, фасувати. Данька завжди зі мною. Він навчається в онлайн школі тому у нього часу достатньо, щоб з мамою тусуватись. Привчаю до роботи. Я розумію що у дітей повинне бути дитинство, але наша дитина з 2,6 років опинилася в такій ситуації що батьки військові.

"Я мрію про те, щоб люди об’єдналися". Історія волонтерки та колишньої парамедикині батальону "Азов" Олени Мосійчук
Син Олени Мосійчук також допомагає їй у волонтервській діяльності. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний

Чи будете цього року святкувати Новий Рік, Різдво?

У нас в сім’ї цього року не буде святкуватися Різдво і Новий Рік. У нас не прикрашений будинок, ми не купили подарунки. Дитина знає що не буде подарунку, бо у нас стояла задача, що потрібно закрити збір на терміновий ремонт єдиного буса в підрозділі, який може вивезти з позицій пораненого. Тому ми вирішили, що в цьому році, якщо у хлопців не буде Різдва, то й у нас. Буде свято коли всі повернуться додому.

"Я мрію про те, щоб люди об’єдналися". Історія волонтерки та колишньої парамедикині батальону "Азов" Олени Мосійчук
Олена Мосійчук встановлює прапор на Алеї пам'яті. З особистого архіву Олени Мосійчук

Чого ви найбільше хочете?

Я мрію, щоб збори закривались настільки швидко, як, наприклад зібрали за дві години 500 тисяч на кав’ярню в Києві яку розбомбило, бо людям так хотілося кави. Я хочу, щоб так закривалися збори. Бо від цього залежать життя наших бійців.

Чим більше ми втрачаємо бійців, тим більше людей доведеться забирати з підприємств для того, щоб закрити потребу з людьми. Ми втрачаємо військових з досвідом. Я мрію про те, щоб люди стали як на початку повномаштабної війни — всі об’єдналися. Зараз всім всерівно. Я хочу, щоб люди зрозуміли що зараз гірше ніж було на початку війни, щоб розуміли що фронт блище до нашої області.

Авторка: Антоніна Чуйко

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Топ дня
Вибір редакції
На початок