На глибині у декілька метрів під землею у Дніпрі протікає річка Жабокряч. На початку 19 століття водойму "сховали" під землю, адже вона заважала будівництву тодішнього Катеринослава постійними підтопленнями, розповів Суспільному історик Максим Кавун.
Підземну річку досліджують місцеві дигериЛюдина, що подорожує та досліджує штучні підземелля. Один з представників субкультури Ілля розказав: колектор, де протікає річка, у діаметрі може сягати 3 метрів. Під час дощів вода заповнює підземний тунель повністю.
"Це повноцінна ріка, сам колектор великий, а річка протікає маленька. Є різні дренажні системи, де протікає мінеральна вода", — розказав дигер.
За словами Іллі, підземна річка забруднена мотлохом та сміттям, а тунелями бігають пацюки. Під час подорожей комунікаціями, розповів дигер, разом зі знайомими знаходили різні предмети — від одягу до старовинної цегли.
"Цегла старовинну знайшли, їй більш ніж 200 років. Вона зараз коштує від п'яти доларів і вище. Гриби там ще різні знаходили, прям поганки якісь, невеликі й в основному сталактити та сталагміти. Пацюки величезні, розміром з людину", — сказав хлопець.
Довжина річки близько п'яти кілометрів та впадає вона у Дніпро, розповів кандидат історичних наук Максим Кавун. За словами фахівця, 200 років тому водойма протікала на поверхні слободи Половиця.
"Коли почали будувати місто Катеринослав, воно одразу вступило у, скажімо, "конфлікт" з цією річкою і завжди намагалося її сховати під землю. Було кілька спроб: перша спроба це середина 19 століття", — сказав Максим Кавун.
Ховати річку під землю довелося через урбанізацію Катеринослава та постійні підтоплення міста, пояснив історик. Назва пов’язана з великою кількістю жаб, які проживають на берегах водойми.
"Я скажу так, я живу над довгою балкою, і там жаби крякають й по цей день, тому історична назва підтверджує себе. Є такі свідчення 1920-30 років, що виходила вона з цих підземних берегів, і сад біля філармонії затоплювався цією річкою", — розказав історик.
За словами Максима Кавуна, Жабокряч у річищі завширшки близько двох метрів і один у глибину. Майже вся вона схована під землею. Проте її наземну частину можна побачити у "Високій балці" з вулиці Святослава Хороброго.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
