Собака на прізвисько Ляля живе разом з військовослужбовцем 128 бригади тероборони. Дмитро розповів, її власники поїхали, а тому він доглядає за пухнастою. Проте за декілька місяців Ляля не звикла до чоловіка і постійно голосно гавкає.
За два роки повномасштабного вторгнення РФ військові врятували чимало тварин. Чотирилапі, зазначив боєць, стали для них розрадою після бойових чергувань. Детальніше — у матеріалі Суспільного.
Сором’язлива та дуже ляклива собачка на прізвисько Ляля живе разом з військовослужбовцем 128 бригади ТрО Дмитром. Чоловік розповів, що доглядає за нею, відколи власники тварини поїхали із селища.
!["Собачка Ляля — ляклива, але дуже мужня". Історія дружби песика та військового 128 бригади ТрО "Собачка Ляля — ляклива, але дуже мужня". Історія дружби песика та військового 128 бригади ТрО](https://cdn4.suspilne.media/images/resize/25x0.1/104d1743912186af.jpg)
"З Лялею ми познайомились декілька місяців тому. Вона настільки маленька та худенька, що важить менше, ніж той ланцюг, до якого вона прикута", — сказав боєць.
Ляля — звичайний сільський дворовий собака, важить менш ніж два кілограми. Та попри боязкість, виявляє неймовірну мужність, пояснив Дмитро.
!["Собачка Ляля — ляклива, але дуже мужня". Історія дружби песика та військового 128 бригади ТрО "Собачка Ляля — ляклива, але дуже мужня". Історія дружби песика та військового 128 бригади ТрО](https://cdn4.suspilne.media/images/resize/25x0.1/4b6cfc6c167429e1.jpg)
"Вона боїться, але Ляля вміє перебороти свій страх. Ляля робить той крок, який робить солдата солдатом, чоловіка чоловіком. Вона дає знати власниці, що у дворі чужий, що є сторонні люди: вона гавкає, вона намагається мене атакувати. Ляля справжня охоронниця свого обійстя. Вона непідкупна. Я декілька місяців щиро намагаюся зав'язати з нею стосунки: я її улещую, підгодовую смаколиками, я з нею розмовляю. Коли їду на службу та приїжджаю — спілкуюся, але спілкування не обопільне", — зазначив чоловік.
!["Собачка Ляля — ляклива, але дуже мужня". Історія дружби песика та військового 128 бригади ТрО "Собачка Ляля — ляклива, але дуже мужня". Історія дружби песика та військового 128 бригади ТрО](https://cdn4.suspilne.media/images/resize/25x0.1/7394e0aa53df595c.jpg)
А ще, за словами Дмитра, пухнаста — дуже вимоглива до свого раціону. Військовий розповів, що замовив їй корм для маленьких порід, а Ляля відмовляється його їсти. А от сосисочки, сардельки, солдатський раціон вона просто обожнює і шаленіє від нього.
Дмитро додав, що до домашніх тварин він усе життя ставився нейтрально. Але все змінилося влітку 2022-го, коли їхній батальйон вийшов на лінію зіткнення.
"Після перших боїв практично кожен військовослужбовець обзавівся своєю домашньою тваринкою: частіше кішечки, собачки. У мене теж був свій персональний песик, був собака нашої роти. Він з нами мандрував по всіх пунктах, де батальйон вів бій", — розповів чоловік.
!["Собачка Ляля — ляклива, але дуже мужня". Історія дружби песика та військового 128 бригади ТрО "Собачка Ляля — ляклива, але дуже мужня". Історія дружби песика та військового 128 бригади ТрО](https://cdn4.suspilne.media/images/resize/25x0.1/31251b9dea2118c7.jpg)
Багато домашніх та свійських тварин Дмитро бачив у розбитих російськими військовими селах. За словами бійця, їхні власники залишають їх, коли евакуюються. Частіше за все тварин рятують волонтери або військові. Для останніх чотирилапі стали справжньою розрадою, пояснив він.
"Після бою, після стресу, йде загроза смерті: тебе хочуть вбити, ти повинен вижити, ти ризикуєш життям. Приходять солдати — беруть на руки (тварин, — ред.), їздять їм за смаколиками, чіпляють нашийнички красиві. Тобто це стає частиною роти, взводу", — сказав чоловік.
!["Собачка Ляля — ляклива, але дуже мужня". Історія дружби песика та військового 128 бригади ТрО "Собачка Ляля — ляклива, але дуже мужня". Історія дружби песика та військового 128 бригади ТрО](https://cdn4.suspilne.media/images/resize/25x0.1/1116332b5114e048.jpg)
Дмитро розповів, що уже понад 2,5 роки, між виконанням бойових завдань, вони з побратимами рятують життя тваринам: поранених і хворих відвозять до ветеринарів, або віддають волонтерам, щоб ті знайшли їм нових власників.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро