На озері Курячому у Дніпрі люди помітили кілька десятків білих чапель. Місцевий житель Станіслав розповів Суспільному: найбільше птахи облюбували зарості очерету посередині водойми.
За словами чоловіка, чаплі привертають увагу місцевих. Вони фотографують птахів та викладають у соцмережі.
"Я бачив у очереті декілька чапель. Також зустрічав тут і лебедів – пару чорних та пару білих. Дехто приходить сюди фотографуватися. Роблять селфі на фоні озера", — розказав Станіслав.

Чаплі, яких бачили на озері Курячому, називаються "чепура велика", або "чапля велика біла", розповів кандидат біологічних наук Олександр Пономаренко.

Маючи колонію у певному місці чаплі можуть відлітати від неї на 20-30 кілометрів у пошуках їжі. Поблизу Дніпра такі колонії зафіксовані на Самарській затоці. Тож є ймовірність зустріти чепуру велику і на озерах обласного центру – відстань дозволяє їм прилітати сюди, розказав біолог.
"Для чаплі перелетіти з Самарської затоки до озера Курячого – це дуже проста історія. Попри зовнішню незграбність, вони прекрасні та дуже витривалі літуни, готові летіти на далекі відстані. Літають вони зі швидкістю приблизно 45-50 км/год", — сказав він.

За словами фахівця, гніздитися птахи можуть на деревах та заломах очерету. Окрім Самарської затоки колонії чепури великої є й на Кам’янському водосховищі. А от у межах Дніпра колоній чапель найімовірніше немає, зазначив Олександр Пономаренко.
Чаплі харчуються переважно рибою, але можуть полювати також і на жаб, вужів, ящірок або мишей. Це – мисливець широкого профілю, розповів біолог. Головна умова – наявність великої кількості їжі, тож поселяються вони не всюди. Для міського простору ці птахи не дуже властиві, розказав фахівець.
"Враховуючи, що вага чаплі – це декілька кілограмів, і це доволі великий птах, йому потрібна територія з великою кількістю корму. Якщо це озеро, у ньому повинно бути достатньо риби. Якщо це луки, то достатньо великі", — розповів він.
Зазвичай чаплі мігрують, втім в останні роки через теплі зими, птахи усе частіше залишаються зимувати, сказав Олександр Пономаренко.
Автор — Андрій Незнаєнко
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

