79-річна жительки Новогригорівки, що в Синельниківському районі на Дніпропетровщині, Людмила Паталай з дитинства в’яже віники. Спочатку цим ремеслом займався її батько, згодом передав свої навички дітям, розповіла жінка Суспільному.
"Скільки живу, скільки і займаюсь. Батько саджав городи. Сорго багато було. МашинамА батько — посеред хати. В’яже ті віники. Він любив в’язати віники. Задоволений і щасливий, і гроші його не цікавили, а сам процес. Або в’язати, щоб хвалили, або не в’язати, казав. Так і я — пожиттю", — говорить жінка.
В’яже Людмила із сорго, яке вирощує і обробляє власноруч. Використовує спеціальну конструкцію: мотузка зверху прив’язана до перекладини, а знизу саморобна педаль.
"Це ще дідусь мій зробив отаке, щоб було і приємно ногою стати, і м'яко. Може, це навіть мій батько придумав, бо більше не знаю, не бачу. Довго не покрутиш, бо і руки, і ноги...Сила потрібна в руках. Руки є у мене поки, натреновані", — розказує майстриня.
На виготовлення одного віника жінка витрачає 10-15 хвилин. Дуже переймається через якість своїх витворів, ділиться Людмила.
"У магазині. буває, візьму в руки і мені так жалко. Мені хочеться взяти, купить два віники в них і зв’язати один справжній. Справжній — це рік роботи. І посадити, і прополоти, і прибрати вчасно. А потім ще то обідрати, то посушити, то від мишей рятувати", — каже вона.
Сніжана Салівон
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
