У Дніпрі, біля національного історичного музею імені Яворницького, створюють артпростір: художники розмальовують поверхні захисних споруд, у які "одягли" кам’яні баби.
Про це Суспільному розповів виконуючий обов`язки директора музею Олександр Старік.
За його словами, розписати планують усі понад 40 об’єктів.
"Якщо вони такі сірі стоять і їх вже називають "вуликами", то нам хотілося це змінити, щоб цей простір був яскравішим. І ми звернулися до митців, щоб вони намалювали, – так, як вони собі це бачать. Одну зі споруд розмалювали скаути, є також зображення слов’янського населення, половецького населення. Є пропозиція – одну зі споруд розмалювати петриківським розписом", – сказав Олександр Старік.
Анастасія Галімова – співробітниця відділу фондів історичного музею і художниця-аматорка –малює коня.
"У нас тематика – степ. І я вирішила, що найкраще його ілюструватиме кінь. Це і символ кочівництва, і символ свободи, волелюбності", – зазначила Анастасія.
А це робота "Котики-археологи". Робота художниці з Дніпра Анни Тітової, відомої зображенням "героїчних котиків".
Робота над артпростором триває.
У музеї чекають на митців зі свіжими ідеями.
За словами Олександра Старіка, опісля війни, коли колекцію баб можна буде відкрити, картинам, створеним на їхніх "бронежилетах", знайдуть застосування.
Можливо, вони стануть експонатами музею.
Що відомо колекцію кам'яних баб у Дніпрі
- Колекція кам’яної пластики, яка належить Дніпровському національному музею імені Яворницького, – одна з найбільших у Європі. У ній є стели епохи енеоліту, скіфські статуї VI-IV століть до н.е. й середньовічні половецькі статуї.
- Скіфські скульптури відтворюють образ чоловіка-воїна. Свідчення тому – зброя та ремені, які вказували на приналежність власників до військової верхівки. У цих статуях вгадуються портретні риси.
- Половецьку скульптуру ділять на чоловічі й жіночі зображення, вони – більш узагальнені й пов’язані з культом предків-прародителів. Дослідники не сумніваються: їх робили майстри, бо на скульптурах вирізняють сліди професійних інструментів.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
