Тетяна Щурова з Дніпра — дизайнерка сучасних вишитих сорочок. Її ательє створює вишиванки з використанням давніх узорів, але з певними змінами та інтерпретаціями. Який вигляд мають її українські сорочки, а також азербайджанська та єврейська "вишиванки", чим надихається дизайнерка — у матеріалі Суспільного.
Разом із командою фахівчиня відтворила вишиванку, у якій зображений Іван Франко на 20-гривневій купюрі. Розповідає: пошили її у вигляді класичної чоловічої сорочки.
"Вишиванка, зображена на 20-гривневій купюрі у Франка. Ми її зробили у вигляді класичної сорочки. Вона іде приталена, це теж натуральний льон. І це саме та, яка на 20-гривневій купюрі гривні. Я займаюся виготовленням сучасних вишиванок, але використовую старовинні орнаменти. Ми відроджуємо їх для того, щоб люди розуміли, що можна носити їх повсякденно, не тільки на день вишиванки", — каже Тетяна.
У її майстерні започаткували проєкт відродження вишиванки. Зокрема, за допомогою штучного інтелекту чорно-білі фотографії сорочок перетворюють на кольорові й копіюють візерунки.
Крій може бути сучасний. Робота — ручна або машинна. Матеріали для сорочок також беруть сучасні, розказує Тетяна.
"Ми використовуємо більш сучасні нитки, це шовк або бавовна. Так, що воно взагалі трохи по-іншому виглядає після процесу вишивки. Найчастіше робимо на льоні. Льон на сьогоднішній день і такий, як був раніше, — відрізняються, бо дещо інакше виробництво", — каже майстриня.
Також Тетяна створює вишиванки, які перегукуються з традиціями інших народів.
"Різні країни нас підтримують, і в нас є гості, які приїздять до нас. І вони дуже просили зробити нашу, традиційну вишиванку, але з орнаментами їхньої країни. Наприклад, азербайджанська. Також у нас є єврейськими орнаментами вишиванка. Це було першим індивідуальним замовленням. Вона була жовто-блакитною, але ми зробили більш класичного плану. На такі речі попит є", — зазначила Тетяна.
У створенні дизайнерських вишиванок, говорить вона, надихається народним мистецтвом, зокрема петриківським розписом. А ще — витворами мистецтва, які бачить у музеях.
"Я надихаюсь тим, що я подорожую по Україні, ходжу в музеї, якщо мені щось подобається, я фотографую. Я була в багатьох регіонах України, бачила різні речі. На жаль, про наш регіон мало хто каже. Мені хотілося, щоб за наш регіон знали. Тому ми більше вкладаємо в індивідуальне, більше в якість. Потрохи популяризуємо, і наш народ потрібно до цього привчати", — сказала Тетяна.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
