"Під лісом чорнозем ніколи не сформується". Чому важливо зберігати степ – пояснення еколога з Дніпра Вадима Манюка

"Під лісом чорнозем ніколи не сформується". Чому важливо зберігати степ – пояснення еколога з Дніпра Вадима Манюка

Дніпропетровщина — степова зона. Та за останні 10 років, каже еколог Вадим Манюк, більша частина територій активно перетворюється на ліс. Ділянки засаджують деревами, які знищують екологію: блокують накопичення гумусу, з якого в подальшому утворюється чорнозем. Також унеможливлють існування степових видів рослин та тварин: червонокнижної сон-трави, плазунів та комах.

Чому важливо зберегти степ та як на це можуть вплинути люди — у матеріалі Суспільного.

Про рослини характерні для нашої місцевості

На території Дніпропетровщини степ піщаний, розповідає еколог Вадим Манюк.

"Псамофільний степ або піщаний степ, то тут як сказати види, які схожі на тих степовиків, які ростуть у нас по зональних степах, але це їхні двійники, які виживають на пісках. І мають, до речі, свої пристосування для цього", – розповів еколог.

Умови на цій території специфічні, розповідає він. Влітку температура піднімається до високих позначок, а вночі, коли охолоджується поверхня, часто випадає густа роса.

"І рослини пристосувалися використовувати цю росу, тому тут ну попри дуже суворі умови, пісок розпікається до 40 і більше градусів до 50 влітку, але доволі така густа рослинність. Якби не було людської діяльності, тут би було повністю все закрито травою, тут не було б жодної оцієї такої прогалини з піском з відкритим, все було б заросле", – каже він.

Для піщаних степів характерні такі рослини як осока колхідська, розповів еколог. Вона має підземне кореневище, тому добре пристосована до клімату.

"Вона зацвітає зараз. І це також специфічна рослина, тільки на дніпровських пісках, в нашій місцевості ми її більше ніде не побачимо. Також дніпровський полин. Астрагал  — це доволі рідкісна рослина, астрагал мінливий, з бобових теж. Типовий степовик", – розповів еколог.

"Під лісом чорнозем ніколи не сформується". Чому важливо зберігати степ – пояснення еколога з Дніпра Вадима Манюка
Астрагал мінливий. Фото: Суспільне Дніпро

А ще в області росте червонокнижна сон-трава та рідкісна юринея, каже Вадим Манюк.

"Під лісом чорнозем ніколи не сформується". Чому важливо зберігати степ – пояснення еколога з Дніпра Вадима Манюка
Полин польовий. Фото: Суспільне Дніпро

Чим загрожує засадження степу

"Якщо ми подивимось на мапу, яку площу займає ліс у нас і степ — то виходить такий парадокс — що у нас лісу зараз в області більше, ніж степу. Але так не може бути, ми живемо в степовій зоні, де має домінувати степ, насправді. Степові ділянки — це цілина. Це оці останні-останні клаптики неораної землі, де зберігаються острівці біорізноманіття степового, і вони йдуть що називається «під ніж». Тобто для того, щоб в степу посадити ліс, так званий ліс, тому що в степу він ніколи справжній не виросте, то розорюють оці цілинні ділянки, туди насаджують якісь дерева. Вони, на жаль, часто бувають взагалі "інвазійні", тобто це види-чужинці", – каже чоловік.

Він розповідає, деякі рослини можуть нести загрозу для степу.

"Акація біла або робінія — ці дерева вони, крім того, що знищують степ, то вони, скажімо так, формують абсолютно не властиві наші місцевості екосистеми: вони дуже бідні. Якщо в акацієвому насадженні, припустимо, 50 видів організмів можна побачити, то в природному степу кілька тисяч видів. Це принципово різний порядок цифр, і от, на жаль, у нас немає культу степу", – каже він.

"Під лісом чорнозем ніколи не сформується". Чому важливо зберігати степ – пояснення еколога з Дніпра Вадима Манюка
Степ на Дніпропетровщині. Фото: Суспільне Дніпро

За його словами, наші землі родючі саме за рахунок степової зони.

"Власне наші чорноземи – це результат багатовікової діяльності трав'янистих рослин степу, під лісом ніякого чорнозему ніколи не сформується і ґрунт під лісом буде бідніший, ніж в степу. Чому? Та от якраз це й відповідь природи на те, що степ більш продуктивна екосистема", – каже він.

Чи можуть люди самостійно придбати саджанці та засадити територію

За словами Вадима Манюка, коли люди безконтрольно висаджують дерева, це лише шкодить степу.

"Був приклад кілька років тому, коли в Орільському заказнику, дуже цінному загальнодержавного значення заказник ландшафтний і в ньому лучну ділянку, не степову, правда, лучну, теж трав'янисту, також дуже вразливу екосистему, взяли от оці активісти засадили купленими за їхній же ж кошт саджанцями. Фактично вони знищили оцю лучну ділянку", – пояснив він.

Еколог розповідає, степ має бути дорожчий, ніж рілля і це треба закріпити законодавчо.

"А де саджати ліс? Для цього звісно є проста наука — екологія, яка дає нам відповідь на ці питання. Є поняття лісорослинних умов. І от ми можемо для кожної ділянки оцінити для чого підходить та чи інша ділянка: або для степу, або для лісу. для лісу якого Дуже важливо також створювати ліс, який буде наближений максимально до природного", – каже Вадим Манюк.

"Під лісом чорнозем ніколи не сформується". Чому важливо зберігати степ – пояснення еколога з Дніпра Вадима Манюка
Еколог Вадим Манюк. Фото: Суспільне Дніпро

Що мають робити люди, аби зберегти степ

Вадим Манюк розповідає, долучитись до збереження степу може кожен. Перш за все, заборонено розводити багаття.

"Якщо говорити про весняний період має бути повна, вона є юридично, але вона має бути по факту повна заборона на пожежі в степах. Тому, що весняний степ дуже страждає від цього, не менше від тих самих посадок, скажімо. Далі також перебуваючи в степах, не можна збирати рідкісні види флори, і про фауну зараз не йдеться, але є в принципі будь-яка заборона на збирання видів, які ростуть в степах в тому числі навіть лікарських рослин. Одна справа якщо ви там якусь жменьку собі якоїсь лікарської травички зібрали для себе, але промисловий збір в степах", – пояснив еколог.

Що відбувається з природою після пожежі

Під час пожежі у весняний період горять рослини, які квітнуть в даний час, каже він.

"Кілька таких пожеж можуть призвести до вимирання багатьох видів. Те саме стосується і фауни: багато видів в розмноження вступають в цей час, або кладки яєць, або маленькі дитинчата. Так само і у комах, ми просто цього не бачимо, але мільйони-мільйони комах, якщо ми можемо побачити фотографії, як гинуть в вогні зайченята, як гинуть кладки яєць пташенят, або самі пташенята, або кладки яєць, то і дорослі птахи, які сидять до останнього на кладці, намагаючись її врятувати і не злітають і отак заживо згорають. То от ми не бачимо обсягів скільки гине комах, ящірок, інших дрібних тварин, які живуть в грунті, а це колосальні втрати і екосистема поступово руйнується", – розповідає він.

За словами еколога, степ на нашій території цінніший, аніж ліс.

"Степ — це наше найбільше багатство, ну з природної спадщини. Що воно для наших умов, без перебільшення, степ цінніший, ніж ліс. З лісом ми вже якось навчилися поводитися за останніх 100, понад 100 років, вміємо створювати насадження, доглядати за ними, а за степами, навіть такого питання не стояло "Як зберегти? Як помножити степ?" Треба ставити питання саме так зараз", – зазначив Вадим Манюк.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

На початок