Військовий Дмитро з позивним "Монах" з Дніпра пішов на фронт добровольцем у березні 2022. Служить в 31-й бригаді Національної гвардії України. Був в боях на Донеччині, Луганщині, звільняв населені пункти Харківщини. У Кремінній чоловік отримав 10 поранень в січні 2023.
Про свої поранення та участь у боях — чоловік розповів Суспільному.
У мирному житті Дмитро працював пдрукарем та керівником виробництва на шпалерній фабриці. З початком повномасштабної війни чоловік пішов добровольцем на фронт.
"По телебаченні були новини, що обстріляли пологовий. Ось це мене і дуже зворушило. Я сказав, що потрібно збиратися — так і пішов. 6 березня був в строю. 4 квітня ми вже були в місті Рубіжне", — сказав він.
В Рубіжному Дмитро перебував місяць. Потім потрапив до госпіталю з отруєнням кислотою та опіками дихальних шляхів.
"Був завод “Зоря”, де стояли цистерни з азотом. І через влучання авіабомби був вибух однієї з цистерн. Вони думали, що цей азот сприятиме їхньому контрнаступу. А вийшло навпаки. Потік вітру був в їхній бік і їм дісталося більше, ніж нам", — розказав Дмитро.
Після відновлення військовий повернувся на фронт. Далі він брав участь у деокупації Харківщини.
"Штурм Харківської області був рано вранці 11 вересня. Ми перші, хто заходив до Гоптівки, зачистили, утримували. Потім відійшли на Алісівку. Потім виконували завдання, ходили на позиції вздовж кордону", — розповів боєць.

У Харкові український військових зустрічали зі сльозами на очах, розказав Дмитро.
"В магазин зайшли скупитися, а продавчиня, дуже приємна така, зі сльозами на очах зустріла. Каже: дякую вам. Всі люди там на Харкові розуміли, що прийшли ми допомогти, звільнити їхню область. І вони були дуже вдячні", — сказав він.
Далі Дмитро перейшов на позиції у Кремінній.
"Доба на збори, на наступну добу вже зайшли в ліс. Було складно. Зайшли ми вночі, а о 8-й ранку розпочався обстріл. Ми ще так пожартували, що вони зараз чай доп’ють та почнеться. Працювало по мені два 120-х міномети в парі з танком Т-90", — розказав Дмитро.
У Кремінній чоловік отримав поранення. Російські війська обстрілювали з мінометів, танків та штурмували їхню позицію, розповів він.
"Прилетіла 120-та міна і розірвалася в метрі-півтора від мене. Отримав 10 поранень, з них три — в голову. Відірвані пальці, частково відірвало руку, ліву руку перебило. В момент вибуху я вже зрозумів, що рука повисла і, як ганчірка", — сказав військовий.
Тоді загинув друг дитинства військового, а Дмитро втратив стільки крові, що в ній повністю були його берці.
"Рукою тримав автомат, думаю, зараз скину його та витруся. Підношу руку, дивлюся, а в мене пальці відірвані в перчатці висять. Втрата крові була така, що коли в госпіталь привезли на евакуацію, в мене берці були повністю залити кров’ю під самий верх", — розказав Дмитро.

За словами військового, його врятував шолом. Від удару осколком — він розійшовся навпіл.
"Велика втрата крові була і з голови. Шолом навпіл — один осколок пробив лобову частину. Як сказали медики, якби зняв каску, а під каскою була шапка, то стік кров’ю повністю", — сказав військовий.
З-під обстрілу Дмитра врятували побратими — наклали йому турнікет та допомогли дістатися іншої позиції.
"Побратим побіг на іншу позицію, покликав інших. Я кажу їм: йдіть, все одно не дотягнете мене. А обстріл все сильніше ставав. Вирахували, коли в них там перезарядження було. Я вже не міг встати, скинули з мене броню, все не потрібне, підняли. Так і доковиляв до наступної позиції", — розповів Дмитро.
На евакуацію чоловік чекав майже шість годин.
"Чекали евакуацію годин п'ять-шість. Потім госпіталь. Там взагалі було тяжко, думав, що ось-ось вже", — сказав він.
Пальці Дмитру пришили за три дні після поранення і вони прижилися, розповів військовий. Зараз боєць на реабілітації.
"Провели дуже унікальну операцію зі збереження пальців. Пальці пришивалися і рука збиралася. Третя доба пішла після поранення. Операція була з 11-ї години до 19-ї. Задіяно було дуже багато лікарів", — розказав військовий.

Загалом Дмитро переніс понад 30 операцій.
"В принципі відновився, але один осколок залишився в плечовому суглобі лівої руки, неопераційний. В трьох лікарнях дивилися, сказали, що операції паралізують руку. Два осколки залишилися в голові. Надія була, що розроблю пальці до кінця, але в руці зажиму немає", — сказав чоловік.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
