8 березня — день боротьби за права жінок чи "свято краси". Історикиня з Дніпра про зародження свята

8 березня — день боротьби за права жінок чи "свято краси". Історикиня з Дніпра про зародження свята

8 березня для когось Міжнародний день боротьби за права жінок, для декого — "свято весни та краси". Часто навколо його справжнього сенсу розгортаються суперечки. 8 березню передували мітинги жінок, розповідає історикиня Валерія Лавренко. Вперше на протест за свої права вийшли американські текстильниці в 1857 році. Після 1900-х їх проводили в різних країнах. У радянські часи, каже Валерія, сенс свята змінили.

Про історію 8 березня — читайте в матеріалі Суспільного.

Історикиня Валерія Лавренко розповідає про протест американських текстильниць в березні 1857 році, що передувало 8 березню.

"Дуже довго пропаганда американська і радянська подавала їхній виступ, як виступ повій. Вони не від хорошого життя вийшли на майдан, вони виступали за скорочення робочого дня, а він тривав 16 годин, і за скорочення робочих годин для дітей", – каже вона.

За її словами, той протест не мав підсумку. Далі велика кількість протестів була напередодні Першої світової війни. Вони завжди припадали на березень.

"В 1910 році в Копенгагені Клара Цеткін була однією з організаторок цих протестів, але такі протести були в Парижі, Берліні, по всій Європі. Чи був мітинг Клари Цеткін типовим? Так!. Просто в неї була така соціалістична біографія, яку радянська пропаганда могла викинути на гору. Але врешті європейські жінки, через ці мітинги добилися права обирати. Після Першої світової війни жінкам дають масово виборчі права", – каже вона.

Що відбувалось у радянські часи

В 1930-ті роки радянська влада "загнала 8 березня" з площ у зали, де проходило нагородження жінок.

"Нагородження у великих помпезних залах “помпезних” жінок, як тоді писали, ковгоспниць, робітниць, стахановок. Це був такий перший крок, коли змінилося першочергове значення цього дня. Від самого початку – це був протестний рух. Зрозуміло, що радянську владу влаштовував рух проти царської росії, але не влаштовував протестний рух саме проти радянської влади", – розповіла історикиня.

Далі, каже, свято набуло інфантильного характеру.

"В Брежневські часи свято інфантилізується, воно набуває такого дитячого характеру і з’являється велика кількість листівок з нагоди 8-го березня – білочки, зайчики, сонечки, ведмедики, які несуть квіти.Це робилося в контексті того, щоб остаточно знищити цей революційний характер свята. І для того, щоб жінка легше сприймала те, що вона загнана на кухню", – зазначає Валерія Лавренко.

Вона розповідає, тоді в радянському союзі жінок "заганяли" на кухню. суповими подарунками на 8 березня, були пилососи, каструлі.

"Ти і кар’єру будуєш, бажано в металургії, і діти в тебе доглянуті, чоловік нагодований. Радянська влада намагалася це нормалізувати. І ось в такому форматі Україна здобула радянську спадщину в 90-ті і на початку 2000-х років, – каже вона.

Валерія Лавренко розповідає, чи був жіночий рух в тодішньому Катеринославі невідомо.

"Мені вдалося знайти статтю в газеті "Южная Зоря" за 1912-й рік. В ній висувається ідея створення Товариства з захисту прав жінок. Чи увінчалася ця ідея – мені невідомо. Але в нас питання боротьби за права жінок підіймалося. Конкретно в Катеринославі виступів не було. В Києві були", – розповіла вона.

8 березня — день боротьби за права жінок чи "свято краси". Історикиня з Дніпра про зародження свята
Вирізка зі статті газети "Южная Зоря" за 1912 рік. Фото з особистого архіву Валерії Лавренко

Як сприймають 8 березня у різних країнах Європи

В Європейському союзі, каже, сприйняття 8 березня різне.

"Єдність у різноманітті – це девіз Європейського союзу. Він говорить і про те, що існують різні традиції відзначення 8-го березня. Для скандинавів – це прям важливе свято. Бо вони були передовиками з надання виборчого права жінкам та з боротьби за права жінок. То це для них святе. До цього дня прохолодно ставляться в Італії, Франції, Німеччині", – каже вона.

Вона зазначає, нині 8 березня у Україні набуває нового сенсу.

"В 2014 році ми з дівчатами стояли на Європейській площі з плакатами. Привертали увагу до адекватного змісту 8-го березня і паралельно стояли представники і роздавали тюльпанчики від якогось політика. І ось така біполярочка була характерна для українського суспільства. Але повномасштабна агресія РФ остаточно подолала цю біполярочку. Навряд знайдеться такий політик, який прийде з тюльпанами до дівчат з третьої штурмової", – зазначила історикиня.

Валерія Лавренко розповідає, зараз 8 березня – привід нагадати світу про права жінок.

"Цей день, це зайвий привід нагадати про права жінок, але якщо жінці в цей день принципово подарувати букет тюльпанів – вона має право, і не лише в цей день. Тобто, право вибору – це те, за що боролися жінки в 17-му, боролися до цього в 1910 і навіть в 1857 році", – розповіла Валерія Лавренко.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

На початок