“Мені є за кого воювати”: історія техніка безпілотників 128 бригади ТрО Дніпра

“Мені є за кого воювати”: історія техніка безпілотників 128 бригади ТрО Дніпра

Володимир — військовослужбовець 128 бригади територіальної оборони Дніпра. Чоловік розповів, спочатку був оператором дрона, а нині технік. Сказав, що всьому навчався на практиці. Суспільному чоловік показав, де працює та як “лікує” безпілотники.

Володимир розказав, до повномасштабного вторгнення він був бізнесменом, нині лагодить FPV-дрони. За словами військового, на робочому місці він має усе необхідне. У кімнаті є ліжко, стіл, лампа, паяльник.

“Паяю, ремонтую, роблю антени. Все облаштовую, думаю воно скоро розростеться так, що мене і видно тут не буде”, — каже Володимир.

“Мені є за кого воювати”: історія техніка безпілотників 128 бригади ТрО Дніпра
Володимир ремонтує FPV-дрон. Фото: Суспільне Дніпро

За словами військового, скільки б не відремонтував дронів – щодня вчиться новому.

“В FPV не можна навчитися раз і назавжди: тут постійно щось нове. Вчитись треба ”, — розповідає чоловік.

Володимир розказав, що він навчався у технікумі на автоелектрика, але за фахом жодного дня не працював. Лагодити безпілотники вчився з нуля.

“Після поранення мене навчили літати на дроні. Я став пілотом. Ну а далі вже перекваліфікувався на техніка. Я збираю антени, збираю-ремонтую дрони”, — каже Володимир.

Чоловік розказав, що спить і працює в одній кімнаті. Ремонтує переважно вдень, але може працювати і вночі. Сказав, що працювати йому не просто, особливо після поранення.

“Втомлююсь, звісно. У мене проблема з рукою, після поранення вона втратила деякі функції. Це було уламкове поранення під Вугледаром. Посікло голову, руки, легені та печінку. На позиції поки що ходити не можу, тому роблю те, що можу”, – каже Володимир.

“Мені є за кого воювати”: історія техніка безпілотників 128 бригади ТрО Дніпра
Володимир у лікарні після поранення. Фото з особистого архіву Володимира

Чоловік розповів, що після поранення лікувався рік.

“Я себе не можу донести до позиції, а ще й обладнання нести — тому знайшов собі роботу тут: паяю, “лікую дрони”, — пояснює чоловік.

Володимир розповів, що з початком повномасштабного вторгнення одразу пішов до лав збройних сил.

“Мені є за що воювати. У мене є син, він зараз в Кам'янському живе, є сестра, троє племінників, мати, батько, собака”, — каже Володимир.

“Мені є за кого воювати”: історія техніка безпілотників 128 бригади ТрО Дніпра
Володимир з сином. Фото з особистого архіву Володимира

Військовий розповів, що син приїздить до нього у гості. Йому цікаво чим батько займається.

“Син закінчив школу на відмінно. Я ще коли лікувався пообіцяв йому подарунок. Він захотів військову форму. Я купив”, — каже чоловік.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

На початок