Військовий 128 окремої бригади Тероборони з Дніпра Владислав у 20 років пішов на службу. Цього року, розповів він Суспільному, закінчив Національну академію сухопутних військ у Львові. Після — його розподілили на Донецький напрямок.
"Я коли вирішив й поступав у Львів, я не думав що буде така повномасштабна війна. Я просто вчився й все, думав що вивчусь й після розподілу піду в частину й буду нести свою службу. Вийшло так що почалась "хороша" війна", – розповідає військовослужбовець.
Нещодавно він повернувся з військового навчання в Британії. Владислав розповідає: спочатку навіть і не здогадувався що вирушить так далеко.
"Коли я тут був мені запропонували поїхати на навчання, але мені сказали, що це навчання буде проходити або у Львові або в Києві. Потім я поїхав на нуль й там мені подзвонив ротний — сказав "Ти сьогодні відправляєшся назад у село і їдеш на навчання". Я йому поставив питання: у Львів чи Київ, на що він мені сказав, що я їду у Британію", – розказав він.
Навчання у Британії тривали місяць. Чоловік розповідає: іноземні інструктори були вражені швидкістю засвоєння інформації нашими бійцями.
"До 200 людей було там на навчанні, інструкторів було четверо. Вони були в такому шоці, адже ми приїхали туди, й десь за чотири дні все засвоїли й у нас все виходило дуже добре. Вони нас хвалили кожного дня, що у нас все виходить й ми швидко проходимо ті дистанції, які нам дають: штурмувати окопи, зачистку робить", – каже військовий.
Деякі завдання на навчаннях виконував вперше, каже Владислав.
"Я перший раз штурмував окопи, посадки села й міста. Легше навчатися, коли вже є такі моменти, коли вже немає коли вчитися й треба приймати рішення, то воно вже виробляється саме", – розказав чоловік.
Одразу після повернення в Україну – вирушив на лінію фронту, розповів військовий.
"Коли я приїхав сюди, назад, то одразу поїхав на лінію фронту й по цей час знаходжуся там. Ворог завдає ударів чітко та якісно, але не попадають туди, куди їм треба. Кожен день літає їхня авіація, трошки можуть насипати, але нічого такого страшного немає", – каже Владислав
Вдома на бійця чекають мати, батько, бабуся, сестра та брат. Владислав говорить: хоче поїхати у відпустку разом із батьками на море, аби відпочити.
"Вдома мене чекає мама тато, бабуся, сестра з братом менші. Поїду в відпустку відпочити до батьків, з батьками гарно відпочити на море", – розповів він.
Після закінчення повномасштабної війни, каже боєць, планує залишитися у Збройних силах України та вдосконалюватиме свої навички.
"Буду продовжувати своє життя в військах вже, буду в частині навчатися, вдосконалювати свої навички, вчитися чомусь новому. Ми стоїмо, не відходячи назад, щоб не віддати їм той клаптик землі, щоб вони забрали, б’ємося за кожен метр землі", – сказав Владислав.
Авторка – Поліна Паламарчук.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
