Інженер з Дніпропетровщини Ігор Кочет обладнав енергонезалежну оселю. Під час блекаутів він експериментував і тестував альтернативні джерела енергії. На даху свого будинку інженер розмістив сонячні панелі. До них під'єднаний акумулятор, який накопичує енергію й інвертор, який перетворює і передає струм.
Детальніше про розробку він розповів Суспільному.
"Купив акумулятори, інвертор, все це діло переобладнав. І коли були відключення такі потужні, навантаження відключали, продовжував працювати і на комп'ютері, робити в майстерні, електроінструментом, дещо перевів на акумуляторне живлення", – розповів інженер Ігор Кочет.
Підготовку до ймовірних відключень світла він радить почати з найпростішого – запастись павербанками, портативними сонячними панелями, тим – що дасть світло і живлення.
"У павербанк – вставляти лампочку і робити собі освітлення доволі зручно", – каже він.
В екстремальних умовах, коли нічого немає під рукою і треба терміново підзарядити гаджет, знадобиться так званий “набір виживальника”.
"Це крокодильчики і таке гніздо під прикурювач. Ви можете клеми накинути на акумулятор, наприклад, в машині. І далі отакий от блочок, вони продаються на кожній заправці. Під'єднуєте і отримуєте USB вихід і можете заряджати ваш телефон", – розповів чоловік.
На даху інженер розмістив сонячні панелі. До них під'єднаний акумулятор, який накопичує енергію й інвертор, який перетворює і передає струм.
Якщо немає місця, щоб розмістити стаціонарну сонячну панель, то можна використати спеціальний ліхтар, прикріпити його на балконі квартири, розповів він. Пристрій весь день накопичує світло і потім віддає його вночі.
"Купляв за 700-800 грн, можна купити. Зручна річ, бо в ньому є акумулятор, який накопичує енергію, є сама лампочка і сонячна панель. Тобто – готовий девайс", – зазначив інженер.
Щоб не зникав інтернет, під час відсутності електрики, Ігор обладнав роутер павербанком. На газовий котел для опалення будинку під'єднав окремий акумулятор. Під час зміни зовнішньої енергії на внутрішню, пристрої мають бути захищені, каже інженер. Для цього є перемикач на електричному щитку.
"Ці штуки є механічні, тобто треба прийти і включити. Є автоматичні – якщо ви в роз'їзді, а у вас електроенергія пропала, то воно переключає на інвертор і все вдома продовжить працювати. Тобто, якщо це зробити, то це буде дешевше, ніж ремонтувати потім ваш згорівший інвертор", – зазначив чоловік.
Генератор, за словами Ігоря, йому взимку не знадобився. Потужностей акумуляторів вистачило на потреби родини. Такий спосіб енергонезалежності є безпечним при правильному користуванні, зазначає Іван Луценко – професор кафедри електроенергетики.
"Це акумулятори свинцево-кислотні, які не обслуговуються. Там є гелеві, є категорія agm. Тобто це такі, які в принципі можна використовувати без шкоди для здоров'я. Літій-ферумфосфатні також безпечні якщо це знову-таки серійна збірка", – розповів Іван Луценко.
"Сучасні акумулятори в два, три рази дорожчі за застарілі свинцеві. Свинцевий акумулятор – 3 тисячі грн, літій-полімерні 8-10 тисяч грн, залізофосфатні 12-15 тисяч грн", – розповів Ігор Кочет.
Свою автономну станцію живлення Ігор ще вдосконалює. Каже, планує перейти на більш безпечні акумулятори.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
