Півтора року шукають безвісти зниклого волонтера Сергія Табачука. У березні 2022 року під час евакуації жителів Маріуполя волонтер перестав виходити на зв’язок із рідними. Про те, що поїхав евакуювати людей Сергій нікому не сказав. Його брат В’ячеслав Воливач здавав тест-ДНК двічі. Він розповів Суспільному, що їздив у Відень на позачергову сесію ОБСЄ, брав участь як свідок, але і досі зворотнього зв’язку немає.
Брат зниклого безвісти волонтера розповідає, Сергій займався волонтерством до і під час повномасштабного вторгнення.
"Згодом він вирішив поїхати вивозить людей з Маріуполя. Це була його перша поїздка з якої він і пропав безвісти", – розповів брат Сергія В'ячеслав Воливач.
До війни Сергій Табачук відвідував дитячі будинки, готував ігри для дітей.
"Сергій дуже творча, тонка натура, він багато працював з дітками, він волонтерив в онко центрі. Він багато займався дитячими заходами, це були і великі свята і просто він займався з дітками. Він вів активне життя, він водив байдаркові походи, він робив мотузкові квести, він до речі грав на багатьох музичних інструментах, при чому він самоучка. Він ніде не навчався, він грав і на сопілці і на струнних інструментах", – розповіла невістка Сергія Табачука Ірина Коломоєць.
Брат Сергія каже, волонтер не сказав рідним, що поїхав до Маріуполя.
"Він знав, що ми його будемо відмовляти від цієї поїздки, тому він нікому нічого не сказав, він їхав навмання, ні з ким не порадившись зовсім", – розповів брат волонтера В'ячеслав Воливач.
За словами невістки зниклого безвісти, волонтери збирались їхати до Маріуполя колонами. Сергія ж, за словами його дівчини, зупинили на блокпосту військові РФ.
"Всі проїхали, Сергій зупинили, ну і шось там не сподобалося в його телефоні. Замикаючий, який був в цій колоні, він намагався повернутися хоча б дізнатися де Сергій. Коли він повернувся уже ні Сергія не було, ні машини. А ті хто стояли на блокпості в дуже грубій формі йому пояснили шо хлопче їдь куди ти їхав і буде тобі менше проблем", – розповіла невістка Сергія Табачука Ірина Коломоєць.
Рідні Сергія кажуть, спілкувались з волонтерами, що перебували у колонії в Оленівці.
"Згодом з колоніїї з Оленівки випустили 33 волонтера, і вони розповіли шо є люди, які багато років сидять в колонії, і за них ніхто не знає, їх навіть вже поховали, бо думали шо вони загинули, та сторона вона не видає таких даних хто, де, як вони знаходяться", – розповідає брат Сергія Табачука В'ячеслав Воливач.
"Я звертався в інстанції, які тільки можна. І СБУ і прокуратура. Я навіть їздив у Відень на позачергову сесію ОБСЄ, брав участь як свідок, і свідчив про те, що робить РФ, але і досі зворотнього зв’язку немає. На всі офіційні звернення шо ми робили, на даний момент немає. Я моніторю все, що там трапляється, в цих місцях Оріхов, Токмак, Пологи, там знаходять людські останки, я не знаю роблять вони тести днк, не роблять і як це відбувається я не розумію, і чи дають вони запроси на ту сторону, теж я важелів впливу на них я не маю.Він в базах числиться як зниклий безвісти, але офіційного статуса, що він полонений чи безвісти зниклий немає", – каже В'ячеслав Воливач.
Брат Сергія Табачука каже, наразі чекає перемоги.
"Я чекаю перемоги і тоді буде видно, поки що в нас ніяких важелів немає, щоб щось рушити, коли буде якась нагода щось робити, ми будемо це робити, поки немає ніякої нагодити щось робити, в нас є тільки чекати і вірити, що він живий", – розповів чоловік.
Авторка – Ангеліна Машенцева.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
