Понад 100 тисяч одиниць зруйнованої та побитої сільгосптехніки, більше ніж 4 мільйони тонн знищеної і викраденої готової сільгосппродукції, розбиті та пошкоджених зерносховища місткістю понад 9 млн тонн – такої шкоди, за підрахунками Київської школи економіки, Росія завдала агропромисловому комплексу України тільки за рік повномасштабної війни. Сума збитків, за попередніми оцінками, – майже 9 млрд доларів.
Фермери самотужки лагодять техніку, розміновують поля, беруть нові кредити на насіння та добрива, аби вийти в поле. Однак посіяти та зібрати врожай в умовах війни – лише частина викликів. Товар необхідно реалізувати за умов коштовної логістики, практично відсутнього ринку збуту та низької ціни на продукцію. Про перспективи та загрози для агросектору України – у спецпроєкті Суспільного Дніпро.
Втрат зазнала також інфраструктура для зберігання виробленої сільськогосподарської продукції. Зруйновані зерносховища сумарно були розраховані на понад 8 мільйонів тонн, пошкоджені – більше ніж на 3 мільйони тонн. Вартість їхнього відновлення Київська школа економіки оцінює у понад 1 мільярд доларів.
Бізнес довелось починати практично з нуля
Фермер з Херсонщини Микола Волков каже, справу довелось починати практично з нуля.
"Техніка вся побита: культиватори, причепи. Довелося варити, шукати, колеса всі були побиті. Все купував, шукав. Насіння ще було у мене, вціліло, я його купував до війни. Вціліло десь… Я брав гектарів на 20, а залишилося гектарів до 15. То побите, то попріло – затекло", – розповів фермер.
Цьогоріч в Україні, за даними Міністерства аграрної політики та продовольства, не засіяли майже 7 мільйонів гектарів полів, це приблизно 24% сільськогосподарських земель. Адже частина територій окупована російськими військами або замінована.
Усього в Україні, за підрахунками Кабміну, заміновано майже 200 тисяч квадратних кілометрів, включно з морськими акваторіями. Зокрема на Дніпропетровщині, за інформацією ОВА, станом на червень обстежити ще треба майже 8 тисяч гектарів.
Зараз не вистачає саперів та техніки для розмінування всіх території. Для цього, за даними Міноборони, необхідно мінімум 5 тисяч саперів та 30 років. За оцінкою Світового банку, вартість повного комплексу робіт з гуманітарного розмінування – 40 мільярдів доларів. Зокрема для розмінування сільськогосподарських земель необхідно півтора мільярди доларів.
Фермери самотужки обстежують заміновані поля
Аби працювати на полі, фермери самотужки обстежують поля незважаючи на небезпеку. Тільки за рік повномасштабного вторгнення Росії, за даними Міноборони, внаслідок підриву на вибухонебезпечних предметах в Україні загинуло 124 людини, 286 – поранені.
"Та були майже всі заміновані! Десь близько 700 гектарів у нас готові до посіву – розмінували самі. Усе це так: хочеш чомусь навчитися – є книжка, є інтернет. З міношукачем, усі поля пройшов. Проїздили, а потім техніку пускали. Ми на заміновані поля техніку не пускали. Найдорожче – це життя", – розповів директор сільськогосподарського підприємства Віктор Нагірний.
"Перший раз було страшно, а другий раз… Ну як, опаска є, звісно, може десь пропустили. А так... Працювати треба, доводиться виходити, а що робити? Те, що можна взяти в руки, ми беремо. Ну, уламки великі, бо ж у подальшому, як будемо обробляти, щоб скати не порізати. Все в посадку вивозимо. А що не можна чіпати – не чіпаємо", – зазначив тракторист сільськогосподарського підприємства Микола.
Лише на цьому підпримстві збитків від війни на понад 130 мільйонів гривень.
"Ну, ми всі поля не посіємо в цьому році. Десь третю частину, а то й більше, не встигнемо розмінувати", – каже Віктор Нагірний.
Є у фермерів і ще одна стаття витрат – відсотки за кредитами, які брали на посівну до початку повномасштабної війни. Із цими позиками мали б розрахуватися з реалізації врожаю 2022 року, однак зібрати його не змогли через вторгнення РФ.
"Пшениця, соняшник, рапс – усе росло. Он, бачите, ще рапс он стоїть, не прибраний. Пшениці, у нас було 400 гектарів рапсу посіяно, пшениці тисячу гектарів, і ячмінь був. Нічого не прибирали. Відсотки ніхто не зупиняв. Відсотки сплачуємо ми за кредитами. Ніхто не йде на співпрацю, щоб пролонгувати. Важкувато виживати доводиться. Насіння, добрива, пальне – все дуже дорого, подорожчало", – розповідає директор сільськогосподарського підприємства Віктор Нагірний.
"Неповернутих кредитів значна цифра, особливо в південних регіонах. Тут держава має втрутитися і давати відстрочки повернення кредитів на невизначений термін. Так, банківські установи будуть від цього потерпати також від збитків, але це війна. І тут немає серед нас конкурентів, ми всі маємо стати партнерами оцього суспільного українського бізнесу", – зазначила докторка наук з держуправління, професорка Дніпровського державного аграрно-економічного університету Таїсія Крушельницька
Близько 500 фермерських господарств взяли кредити на загальну суму понад 3 млрд гривень
Аби виплатити відсотки та мати кошти на посівну, фермерам доводиться брати нові позики. У Дніпропетровській області, за словами першого заступника начальника ОВА Володимира Орлова, станом на червень близько 500 фермерських господарств взяли кредити на загальну суму понад 3 млрд гривень, з них майже 400 – за держпрограмою “Доступні кредити”.
"Продовжують працювати програми державні другий рік, це кредити від 5 до 9%, фермери можуть отримати до 90 млн гривень. Ми займаємо третє місце за обсягом залучених аграріями нашої області цієї програми", – зазначив перший заступник начальника Дніпропетровської ОВА Володимир Орлов.
"Велика проблема в тому, що банки неохоче працюють з дрібними фермерами. Тому що їм вигідніше укласти один великий договір, ніж сотню малих", – перший віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Шеремета.
"Практично кредитів нам ніхто весною не надав. Через те, що цінова політика відсутня, ми не змогли… Нам потрібно було вибирати, чи гасити кредити чи ми продовжуємо повністю весняно-польові роботи", – каже директорка сільськогосподарського підприємства Наталя Москаленко.
Ринок збуту практично відсутній
Розмінувати поля, знайти гроші, посіяти, та зібрати врожай в умовах війни – лише частина викликів, які стоять перед фермерами. Товар необхідно реалізувати за умови коштовної логістики, практично відсутнього ринку збуту та низької ціни на продукцію.
"Ціна пшениці близько 5 тисяч гривень – це зовсім нічого. Вивозимо всю продукцію своїм транспортом аж на Одесу, в Ізмаїл – це додаткові витрати. Логістика лягає на нас, на сільгоспвиробника", – розповіла Наталя Москаленко.
"Довелося 15 мільйонів вкласти на весну. Скільки це продукції треба продати? 3 тисячі тонн пшениці. А як продати, коли ми машину продавали за 10 днів одна машина у порту стояла в черзі, не могли продати зерно? Лежить зерно, ми його вже не продамо, ні пшеницю, ні ячмінь, нічого. Кукурудза – щодня ціна падає", – каже головний агроном сільськогосподарського підприємства Валентин Куденко
"Росія блокує нашу реалізацію через Чорноморські порти, на західному кордоні є певні проблеми із затримкою реалізації". Існує і певний позитив. Фермери, дивлячись на те, що закупники, переробники знижують ціни, вони самі здають свою продукцію на переробку, хтось налагодив власну переробку", – перший віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Шеремет.
Така ситуація, як вважає співзасновник ГО "Асоціація фермерів та приватних землевласників Дніпропетровщини" Олександр Щербина, загрожує банкротством багатьох фермерських господарств, як наслідок – велика кількість незасіяних площ та припинення вирощування зернових культур.
"Держава повинна лобіювати інтереси власного товаровиробника, ми повинні сподіватися на державу, що вона проб’є наші інтереси на закордонних ринках. Фермери не виживуть, якщо ми зараз нічого не вкладемо в те, щоб допомогти фермерам, ми приречені на банкрутство. З часом, буквально на другий рік, це все позначиться. Фермерські і дрібні господарства виробляють десь біля 40% валового продукту", – каже співзасновник ГО "Асоціація фермерів та приватних землевласників Дніпропетровщини" Олександр Щербина.
Ті ж фермери, яким вдасться зберегти свої господарства, як прогнозують експерти, надалі стикнуться з наслідками того, що зараз вони не мають коштів для оновлення техніки, адже всі гроші вкладають виключно в посівну, жниву та логістику.
"У наступні роки вже складніше буде провести весь технологічний процес, який вимагає технологія, щоб отримати максимальні, ті рекордні врожаї, які ми отримували до війни. Це буде менший валовий врожай, менше фінансових надходжень, податкових платежів", – зазначив перший віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Шеремет.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
