Співали пісні, аби закликати весну, розмальовували яйця та збирали святковий кошик. Так традиційно відзначали Великдень українці, розповіла Суспільному викладачка культурології Ірина Оніщук.
Одна з великодніх традицій – співати веснянки чи гаївки. Їх співали у хороводах, аби скоріше настало тепло.
"Веснянки – це заклик, вони призивають весну, добрий урожай, це боротьба з холодом і теплом", – каже співачка Анна Недоступ.

Ще одна великодня традиція – розмальовувати яйця. Трикутники виводить пензлем Ірина, дівчина каже: цей візерунок має назву “40 клинців”.
"Акуратність головне. Ми взагалі живописці, це дуже незвично, бо ми працюємо від загального до часного, а тут треба набити руку", – говорить художниця.

Під час розписування яйця візерунком “40 клинців”, потрібно загадати бажання, розповідає авторка майстер-класу з писанкарства Валерія Некраса.
"Тобто ти собі в голові уявляєш бажання: до перемоги, або щоб наші батьки, брати та сестри повернулися живими", – каже вона.

Такий геометричний орнамент характерний саме для Дніпропетровщини, каже авторка майстер-класу. Так само як і червоний, жовтий та зелені кольори.
"Це рослинні (орнаменти – ред.), тобто колоски, ягідки, гілочки. Геометричні: хрестики, кружечки, лінії, можна зробити павутинку", – розповіла Валерія Некраса.
Розписані яйця та паска – основні атрибути святкового кошика. Раніше господині пекли на Великдень два різновиди пасок: мучну та сирну, розповідає викладачка культурологічних дисциплін.
"Сирна паска випікалася у формі пірамідки, і символізувала гору Голгофу, на якій був розіп’ятий Ісус Христос", – пояснила культурологиня Ірина Оніщук.

Важливим ритуалом було освячення їжі. Господині обов’язково клали у корзинку м’ясні страви – домашні ковбаси або сало.
"Обов’язково клали щось із молочного, бо молоко – це першооснова, бо дитинка, коли народжується першою її стравою є молоко мами", – каже культурологиня.

Також до Великоднього кошика клали хрін та сіль.
"Як символ незламності, мужності, сили, кожна родина намагалася забезпечити такими якостями свою сім’ю", – говорить Ірина Оніщук.
А от алкоголь святити у храмі не варто, розповідає священнослужитель Євфимій.
"Підготовка як і до будь-якого свята полягає з духовної сторони – вона найголовніша, потрібно очистити свою душу, підготуватися до таїнства сповіді і причастя. Буває так, що народ постить, і потім дуже розслабляється, церква закликає до розумного і стриманого святкування", – каже він.
Через комендантську годину святкова служба у храмі на честь Богородиці розпочнеться о сьомій ранку, триватиме до 12-13 години. Протягом усього часу прихожани зможуть освятити продуктовий кошик.
Читайте також
У Дніпрі влаштували великодній майстер-клас для дітей-переселенців
Повісити писанку й загадати бажання: у Дніпрі встановили Великоднє дерево побажань
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро