Під час повномасштабної війни перестали зариблювати річку Дніпро. Про це повідомили в обласному управлінні Державного агентства меліорації та рибного господарства. Які екологічні наслідки через це можуть бути, дізнавались наші журналісти Суспільного.
Президент громадської організації «Підводні мисливці й рибалки Дніпра» Валентин Левшин розповідає: у річку завжди випускали види риб, що очищували воду від водоростей. Багато з цих видів живе недовго через масовий вилов.
"Якщо брати Дніпровське водосховище, то на ньому під час військового стану заборонений вилов риби, тому популяція, яка була зариблена минулого року, збереглася майже в повному обсязі", — каже він.
Які можуть бути наслідки
Проте наслідки можуть датися взнаки, через деякий час, говорить кандидат біологічних наук, проректор Дніпровського національного університету Олег Маренков.
"Коли ми перестаємо зариблювати, відбувається прогалина у вікових класах риб. Тобто створюється така вікова "діра", де молоді немає, а доросла риба росте і гине від різних чинників, це може бути природна смертність, може бути хижаки, може бути браконьєри. Якщо не відбувається зариблення, відбувається дисбаланс в екосистемі, що може створити передумови подальшого цвітіння Дніпра", — розповів науковець.
В управлінні рибного господарства повідомляють: після закінчення воєнних дій вони готові знову зарибити річку.
"Програма є, усе є, як тільки буде перемога України, буде усе відновлено, як і вся Україна. Буде зариблення, буде відбудова", — сказав Суспільному начальник управління державного агентства меліорації та рибного господарства Дніпропетровської області Василь Волков.
Авторка - Катерина Краснодомська
Що відомо
- Восени 2021 року на Дніпропетровщині востаннє провели зариблення Дніпра. Його насичували коропом, товстолобиком і білим амуром.
- У 2021-у році в річку випустили майже 1,3 млн мальків, повідомили в Дніпропетровській облдержадміністрації. Зариблення здійснювали на різних ділянках річки: за Старими Кодаками, біля Таромського рибгоспу, у Вороній балці, в районі Діївських плавнів.
Читайте також
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро