5 грудня в Україні відзначають Міжнародний день волонтера. Волонтерський рух в Україні почав розвиватися під час Революції Гідності та війни на сході України. Шостий рік поспіль люди з усіх областей України допомагають українській армії.
Одна з дніпровських волонтерів — Олександра Каладжиєва. З 2014-го року дівчина збирає та відвозить гуманітарну допомогу на фронт та допомагає травмованим військовим у шпиталі.
Олександра розповідає: коли в країні розпочалися бойові дії, у держави не було необхідного військового забезпечення.
«2014-й рік показав, що якщо б не волонтери та народ України, то, напевно, ми б не змогли так відважно відстоювати свою територію. ЗСУ були не в змозі виправити всі ті помилки, забезпечити всім необхідним хлопців наших, тому люди віддавали і гроші й закуповували амуніцію і все, що було потрібно», – каже волонтерка 000 Олександра Каладжиєва.
На 6-ому році війни Збройні Сили України краще забезпечені, але на фронті воюють і добровольчі підрозділи, які не мають фінансування від держави, говорить Олександра Каладжиєва.
«Небагато, але залишилися добровольчі підрозділи на передовій. Я їжджу до них. ЗСУ забезпечені їжею, провізією, військовою формою, але все одно є такі моменти, які поки що роблять тільки волонтери. Держава не може забезпечити дорогими тепловізорами», – зазначила волонтерка.
У Дніпрі Олександра допомагає на волонтерському пункті в шпиталі. Говорить: поранених до них привозять постійно.
«Два тижні тому до нас дуже багато хлопців привезли. Це під час того, коли розводили війська. Десь розводили, а десь йшли бої. Тому наш шпиталь завжди повний. Завжди є до кого прийти, кого провідати та підтримати», – розповіла волонтерка.
