У Дніпрі вшанували пам'ять Василя Макуха – українського дисидента, який на знак протесту проти русифікаторської політики в СРСР і введення радянських військ до Чехословаччини вчинив акт самоспалення. 5 листопада минає 54 роки з дня його загибелі, а 14 листопада – 94 роки з дня його народження.
Василя Макуха називають «першим українським смолоскипом волі».
У місцевому об’єднанні Товариства «Січеславська Просвіта» провели літературно-мистецький вечір, на який зібралися громадські активісти, дослідники, небайдужі дніпряни.
Про особистість Макуха розповів дослідник його біографії Юрій Денисенко.
Свого часу він підтримував зв’язки з дружиною загиблого дисидента, нині покійною Лідією Макух, а також його дітьми, опікується могилою подружжя Макухів на Клочківському цвинтарі.
«1968-ий рік. У ті роки вважалося, навіть за кордоном, що в СРСР вже немає ніякого спротиву, що радянська влада тут остаточно й навіки, що українська нація поневолена назавжди. А він хотів довести, що є люди, які незгодні з русифікацією України, з політикою, яка проводиться», – сказав Юрій Денисенко.
На заході зачитали останній лист Василя Макуха, у якому він пояснював, чому наважився на самоспалення.
Лист адресований першому секретареві ЦК КП України Петру Шелесту. Тільки кілька років тому він був віднайдений в архівах КДБ й оприлюднений, розповів голова обласного Товариства політв’язнів та репресованих Іван Дремлюга.
«1968-ий рік. Напередодні чергової річниці «жовтневої революції», напередодні 25-річчя визволення Києва від нацистів. У той час до Києва з’їжджалося багато делегацій радянських республік, кореспондентів… І він хотів провести таку акцію, щоб показати, що в Україні є спротив цьому режиму – і комуністичному, і тотальній русифікації. І про це Макух написав у своєму листі до Шелеста. Якби він себе не спалив або лишився живим, за цей лист йому світило б не менш ніж 25 років в’язниці», – зазначив Іван Дремлюга.
Що відомо
- Василь Макух народився у 1927 році на Львівщині у селянській родині. Юнаком підтримував зв’язок із членами «Просвіти» та ОУН, а під час Другої світової війни воював у лавах УПА, за що був засуджений радянською владою до 10 років каторжних робіт. Відбувши покарання, разом з дружиною Лідією оселився у Дніпрі.
- Наприкінці жовтня 1968 року Василь Макух поїхав на Львівщину відвідати сестру, а звідти – до Києва. Там, на Хрещатику, 5 листопада він вчинив акт самоспалення, вигукуючи «Геть окупантів!», «Хай живе вільна Україна!».
- Помер у лікарні, похований у Дніпрі.
- На київському Хрещатику встановлена меморіальна дошка Макухові.
Читайте також
Премія Сахарова підкреслює те, за що ми боремось ― Центр громадянських свобод
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
