До війни у Криворізькому реабілітаційному центрі лікували людей від різних видів залежності. Зараз тут також надають тимчасовий прихисток та допомогу вимушено переміщеним особам.
Микола Чилій – з Краматорська, що у Донецькій області. Разом зі своїми літніми батьками декілька діб тому евакуювався до Кривого Рогу. Говорить, їхати з дому не хотілося.
"Евакуювалися ми з міста Краматорськ 9 квітня, після того, як наш залізничний вокзал розбомбили росіяни ракетою. Загинуло дуже багато людей, це страшно, дуже багато поранених. Ми сиділи до останнього, але наш керівник ОДА закликав всіх мирних мешканців, у яких є можливість, евакуюватись у більш безпечні регіони України", – говорить Микола.
Дружина Миколи та двоє їхніх дітей, 7 і 13 років, виїхали з Краматорська раніше, у той день, коли ракета влучила у вокзал.
"Вона якраз перебувала на бульварі Краматорському, коли прилетіла ракета. Була у магазині, разом з дітьми, і ховалися у підвалі", – згадує Микола.
За його словами, Краматорськ весь час обстрілювали, у магазинах не було продуктів. Чоловік говорить: у лютому неподалік будинку його матері збили ракету. Ударна хвиля вибила вікна.
"Спали ми з дванадцятої години, можна було поспати трохи до третьої, а тоді починалися сирени, обстріли, ракети, прильоти. Людям доводилося виживати при мінусовій температурі, на морозі з вибитими вікнами. Я навіть не знаю, яке сьогодні число. Сорок днів там, у пеклі. Місто не живе, воно спустошене, воно вмирає", – говорить Микола.
До криворізького реабілітаційного центру родина потрапила за рекомендацією однієї волонтерки. Проживають тут тимчасово. За словами Миколи, їм надали всю необхідну допомогу.
Керівник центру Сергій Середа говорить: від початку повномасштабної війни на лікуванні у центрі залишилося дев’ять пацієнтів. Тому його діяльність не припиняли, але вирішили приймати переселенців. Люди почали заселятися з перших днів березня. Їх тут також годують тричі на день. Сергій каже: для цього уклали договір з їдальнею, а волонтери привозять їжу.
"Ми приїжджали на залізничний вокзал, бачили матерів з дітьми, і привозили їх сюди в центр, заспокоювали. Переважно це були люди з Миколаївської області, з-під обстрілів, вони бачили цих російських військових. Їм було страшно, і наші психологи надавали їм психологічну допомогу. Тут вони перебувають кілька діб, і далі наша організація допомагає їм поїхати до своїх родичів", – каже Сергій Середа.
Також, за словами Сергія, завдяки благодійним внескам партнерів та містян змогли додатково придбати бойлер та душову кабіну. У центр приносять речі першої необхідності: одяг, харчі та засоби гігієни для дітей і дорослих.
Спеціаліст криворізького реабілітаційного центру Ілля говорить: тут і зараз є пацієнти на реабілітації. Однак паралельно у закладі розробляють програми психологічної допомоги для переселенців.
"Ми включили у свою діяльність навчання, яке стосується посттравматичного синдрому, яке націлене на допомогу людям, що перебувають у таких ситуаціях. Спочатку наші співробітники, які займались з дітьми чи з батьками-переселенцями, самі заходили потім до кабінету і плакали, дуже важко їм було. Можу згадати, як ми везли мати з сином, і коли дитина побачила фуру, хлопчик заплакав і сказав мамі: "Фура їде, значить тут є їжа", – згадує Ілля.
Наразі центр заповнений, у ньому перебувають 14 вимушених переселенців. Проте, говорить Сергій Середа, якщо прийдуть люди, намагатимуться допомогти і їм. Поки ж місця недостатньо. Однак сюди найближчим часом збираються закупити матраци, аби облаштувати додаткові спальні місця.
Читайте також
- Вторгнення Росії в Україну. День 48. Текстовий онлайн
- “Жодного цілого будинку не лишилося”. На Дніпропетровщині дають прихисток переселенцям з Донбасу
- Вивозять людей з-під обстрілів: волонтери зі Слов'янська та Сєвєродонецька працюють у Дніпрі
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
