Ганна Островська керує сектором медичної взаємодії Координаційного центру волонтерів Дніпра. У 2014 році через російську агресію була змушена залишити рідне місто. Кореспонденти Суспільного поспілкувалися з волонтеркою.
Ганна Островська народилася в Макіївці. Каже: допомагала проукраїнському майдану в Донецьку. Але в 2014-ому їй довелося поїхати з міста через маленьку дитину.
“Координувала, щоб добути медикаменти, щоб це не було видно. Бо якщо в аптеках закупали велику кількість медикаментів, то це одразу викликало питання. Могли здати загонам ополченців”, – каже Ганна.
За фахом вона медсестра. Пройшла навчання в ізраїльських парамедиків та почала супроводжувати поранених до Дніпра. Також проводила для військових курси з домедичної допомоги, працювала в батальйоні Дніпро-1.
Зараз Ганна інструкторка в центрі виживання і спеціальної підготовки «SEAL».
“Я з п'ятого класу вирішила, що я буду медсестрою. Друга освіта – кризовий психолог. Тому що таке криза і як в ній себе почувати, я знаю. І адреналінщиця, я саме там, де відбуваються дуже швидко події. Мені там зручно. Я дуже швидко знаходжу для себе якусь ланку і її роблю”, – розповідає волонтерка.
Разом з Ганною у центрі працює Іван: познайомився із Ганною 25 лютого, і з того часу вони працюють разом.
“Я не знаю, що в ній такого особливого, вона просто це робить. Просто бере та робить. Вона з хаотичного складу медикаментів створила величезний склад, який працює на весь східний регіон”, – говорить Іван.
Волонтерка Тетяна також працює разом з Ганною. Каже: жінка тримає себе в руках і привчає себе та інших до дисципліни.
“У четвертий день війни ми тут формували аптечки втрьох, і ми були дуже втомлені. О другій годині ночі вона сказала: ми повинні всі відпочити. Ми розстелили каримати, вона розбудила нас через дві години, і це було, як в армії”, – згадує Тетяна.
Сама Ганна Островська говорить: найважче для неї – залишатися в тилу.
“24-го числа мені телефонували одразу з декількох бойових підрозділів, які вже формувалися і вже їхали в гарячі точки. Були пропозиції поїхати з ними й бути їхнім медиком, старшим медиком. Я мати-одиначка, і я спитала, чи є у них бронік на 12-річного. Мені сказали, що немає. Тому мені довелось зробити цей вибір, і залишитись тут, і бути корисною тут", – додає вона.
Ганна Островська каже: наразі центру бракує хлоргексидину в пластикових флаконах та інших препаратів.
Читайте також
-У Дніпрі проводять курси з домедичної допомоги
- «Тому що Україна – моя Батьківщина». Історії дніпрянок, які підтримують Україну з-за кордону
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
