У Дніпрі спеціалізовану школу для дітей з особливими освітніми потребами «законсервують» через відсутність укриття. За словами матері одного з учнів Альони, батькам пропонують переводити дітей до інклюзивних класів в інших школах. Директорка ж закладу говорить: школу — не закривають, а переводять на базу іншої.
Чи матимуть діти місце для навчання — у матеріалі Суспільного.
Мати семикласника Климентія Альона зазначила: на п'ятий рік повномасштабної війни в спецшколі так і не побудували укриття. Через це з наступного навчального року учні тут більше не зможуть займатися.
Жінка додала: це — єдина в області спеціалізована школа для дітей з особливими освітніми потребами. Нині батькам пропонують навчання дітей на базі інших закладів освіти. Однак, за словами Альони, такої школи, яка могла б прийняти всіх учнів – немає.
«Для цього має бути спеціальна будівля, хоча б така, в якій ми нині. Де в нас є безбар'єрний простір, де ми маємо облаштовані туалети для наших дітей, де немає сходів і можна безбар'єрно зайти на перший поверх школи», — сказала вона.
Альона розповіла: в її 13-річного сина — важка форма ДЦПДитячий церебральний параліч, він пересувається на кріслі колісному. З початком повномасштабного вторгнення дитина навчалася вдома онлайн разом з вчителями, які знають всі потреби сина. Якщо доведеться переводити його до інклюзивного класу, то, зазначила жінка, інші діти можуть не прийняти хлопця.
Проти навчання на базі загальноосвітної школи й мати семикласниці Насті Наталя. Жінка розказала: у доньки діагностували ДЦП та епілепсію, раніше вона навчалася в інклюзивному класі. Однак довелося перевести її до цієї спеціалізованої школи.
«Моя дитина може зреагувати на вчителя не так, на інших дітей не так. І, наприклад, якщо багато діток, то інші діти теж відреагують на мою дитину. Тут в класі три, чотири, п'ять учнів. Вчитель приділяє кожному увагу», — зазначила Наталя.
Крім того, додала вона, більшості учнів спеціалізованого закладу складно пересуватися, тому батьки й обирали цей заклад як найближчий до них. Нині ж доведеться витрачати на дорогу значно більше часу.
«Не в усіх школах є логопед, не в усіх є фізкультура, якщо ти на індивідуальному навчанні. Але ці заняття дуже важливі для наших дітей», — говорить мама семикласниці.
За словами директорки спецшколи Людмили, останні чотири роки діти навчалися онлайн. Однак через те, що іноді батьки приводили сюди учнів на консультації та заняття з логопедом, вирішили задля безпеки перевести школу на базу іншої. Нині тут навчаються 47 учнів, 18 з них — вихованці інтернату, опікуватися подальшим місцем їхнього навчання буде вже керівництво установи.
Директорка додала: відповідні служби провели оцінку приміщення, будувати тут найпростіше укриття — не рекомендовано. Спецшколу не закриватимуть, а продовжуватимуть навчання на базі іншого закладу освіти.
«Якщо ми будемо в іншому закладі, то і вчителі, і діти, всі будуть разом навіть при переході в ту чи іншу школу. Було проведено моніторинг закладів освіти, за результатами буде рекомендовано декілька шкіл, де наші діти зможуть нормально навчатися», — зазначила вона.
Нині батькам пропонують три школи в різних районах міста, усі вони обладнані для навчання дітей з особливими освітніми потребами, говорить начальниця відділу освітньої діяльності міськради Людмила Кошман. Вона пояснила: якщо більшості батьків буде незручно возити туди дітей, вони зможуть займатися онлайн. Саме ж приміщення спецшколи «законсервують» до закінчення війни.
«Питання ліквідації закладу освіти не стояло і не стоїть. Зараз стоїть питання про те, щоб учнів і колектив цього закладу перемістити туди, де безпечно будуть проводити уроки педагоги, працювати адміністрація закладу, де батьки зможуть привезти дитину на ті ж самі консультації чи корекційні заняття. Ці заклади мають дуже зручний в'їзд до укриття», — сказала посадовиця.
До того ж в кожній школі міста, за словами Людмили Кошман, є інклюзивні класи. У них дітям з особливими освітніми потребами допомагають тьютори — асистенти вчителя, які пройшли фахове навчання.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
