Прифронтове Чаплине на Дніпропетровщині розташоване за 26 кілометрів від "сірої зони". За словами місцевих жителів, війська РФ цілять по селищу дронами типу Герань. 21 квітня росіяни здійснили наймасованішу атаку по селищу — чотири дрони прилетіли по оселях, поранені місцеві.
Як люди оговтуються після атаки та що згадують про обстріли — читайте у матеріалі Суспільного.
Ємельян згадує атаку РФ по селищу 21 квітня. Каже, вдарило одразу декілька безпілотників.
"Поруч до сусідів три "шахеди" прилетіли. Горіх прямо зрізало, скосило. Машина згоріла, хата. Це було в 11.40 перший приліт. І десь до другої години. Тому що о третій годині ми повезли сусіда у лікарню. Його ранило. Ось так. Один прилетів, другий прилетів. Темно, не видно нічого. Летить прямо над головою. Ось там вибухнув він біля воріт. Так ми з сином були 10 метрах від нього", — сказав він.

Чоловік каже, їх з сином врятувало те, що уламки від дрону полетіли в інший від них бік. У сусідів, розповів, є поранені.
"У хаті були. Через вікно чоловік жінку витягував. А чоловік вже був поранений. Там ще сусід один був. Це гараж, двері вирвало. Машина повністю згоріла. Газ був включений, то газ там з тиском йшов", — згадав місцевий житель.


Чоловік розказав, про відʼїзд вже роздумує. Також виїхати з селища закликають рідні.
Жителька Чаплиного Зінаїда каже, через атаки на вулиці є зруйновані оселі та були травмовані люди.
"Тому ногу, тому голову, кому що. Хати розбиті. Літає все — кожен день, кожної хвилини. Я сама оце з Донбасу. Там теж нічого вже немає, все перебито, все перегажене, нічого там немає. Ні хат, нічого. Та взагалі, безхатьки", — зазначила вона.

Жителька селища Валентина розповіла, підвалу, аби сховатись під час атак — не має.
"У коридорі ховаюсь. От на стілець сідаю і сиджу, поки не прогрохоче, Господи. Та страшно, звісно, і трусяться і ноги, і руки, і все на світі, поки це пролетить. А літав вчора, літало прямо біля нас. Дрони оці, дрони", — розповіла вона.


Жінка каже, раніше в селище постійно приїздили люди, зараз же всі покидають населений пункт через небезпеку.
"Село жило, розквітало. А тепер оце все, хана. І нам хана, і селу хана. Повиїздило людей багато. Не хочу нікуди я їхати. Вже скільки тут мені залишилося. Мала, донька моя, каже, щоб я і зараз їхала навіть. "Мама, поїхали, поїхали", а я не хочу. Як вб'ють, так от вже вб'ють. Жити, звісно, ще хочеться", — розповіла вона.

Місцевий житель Василь каже, переїздити з села не планує.
"Не хочу і не думаю навіть. Що буде, те і буде. Помирати раз на світі. Люди кинули хати, і собак повідпускали, і вони бігають. По всьому селу багато бігають. Біля магазину, біля ринку... Хто що дасть. Це Путіна треба підвісити ногами догори. Я б особисто так би і робив, якби був президентом", — каже чоловік.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

