У відкритих реєстрах Італії з'явилася інформація про придбання нерухомості на озері Комо вартістю понад 8 мільйонів євро людиною, чиї дані збігаються з даними доньки міського голови Дніпра Бориса Філатова. Водночас прямих підтверджень того, що йдеться саме про неї — наразі немає.
Кореспонденти Суспільного поспілкувалися з експертами та головою антикорупційної організації, аби з'ясувати, чи достатньо збігів прізвища, ім'я та по батькові, місця та дати народження, аби стверджувати, що йдеться саме про доньку публічної особи. А також, чи є порушенням не декларувати майно повнолітньої дитини.
Інформацію про придбання нерухомості в Італії ймовірно донькою Філатова оприлюднили представники антикорупційної організації "Громадський контроль", які й виявили ці дані в італійських реєстрах.
Що відомо з реєстрів
Голова організації Денис Селін розповів: дослідження почалося після інформації, яка з'являлася у соцмережах. За його словами, команда вирішила перевірити ці дані через офіційні італійські реєстри. У документах, за його словами, зазначено, що на дніпрянку Катерину Філатову оформлено три об'єкти нерухомості та земельну ділянка.
"Це комплекс будівель, тобто вілла, елітна вілла, як вони називають в Італії такий тип нерухомості. Додаткова майстерня і якщо дивитися детальніше, то можна побачити, що загальна площа по реєстру – це біля 950 квадратних метрів", — Денис Селін.
За оприлюдненою інформацією, відповідно до реєстрових даних договору купівлі-продажу 2018 року, вартість покупки становила 8,43 млн євро, це за поточним курсом понад 430 млн грн. На момент придбання в гривневому еквіваленті ціна була менше. Дівчині ж на момент придбання було 24 роки. Також у документах є інформація про спосіб оплати нерухомості.
"Там не було кредиту, фактично перерахунком коштів. Виникає питання щодо походження цих коштів, навіть за європейськими мірками це дуже багато. І я сумніваюся, що у людини, яка придбала цю будівлю, були офіційні кошти на цю купівлю. В інтересах кого вона була придбана — має встановити слідство", — зазначив голова антикорупційної організації.
Чи достатньо збігу даних для ствердження
Юрист Центру протидії корупції Олексій Бойко зазначив: збіг персональних даних у реєстрах не дає можливості юридично стверджувати, що йдеться саме про доньку Бориса Філатова.
"Навіть аналогічно до прикордонних баз даних. Можна під час перетину кордону потрапити в такі ситуації, коли повністю ваше прізвище, ім'я та по батькові, і навіть дата народження, співпадають з кимось іншим, хто на певному контролі у правоохоронних органах. Тому ми можемо припускати певну вірогідність цього збігу, але стверджувати, що на 100% це саме та особа, не можемо", — говорить він.
На думку медіаюристки, керівниці юридичного напряму громадської організації "Інститут розвитку регіональної преси" Оксани Максименюк цих збігів достатньо для припущення. Стверджувати ж, що це точно ця людина, можна тільки тоді, коли маємо інші документи, зокрема ідентифікаційний номер та паспорт.
"У даному випадку було достатньо підстав зробити таке припущення, тому що з кожним доказом, наприклад, місто, прізвище, рік народження, це все більше підтверджує те, що це дійсно стосується саме цієї особи", — сказала медіаюристка.
Та навіть якщо припустити, що йдеться саме про повнолітню доньку міського голови, це не означає, що він мав обов’язково вказувати цю нерухомість у декларації, пояснив юрист Олексій Бойко.
"У декларації вказують повнолітніх дітей, якщо вони продовжують вести спільний побут з батьками. Ми розуміємо, що у 24 роки донька може мати власний дохід, жити окремо. З точки зору закону про запобігання корупції не виникає обов'язку у мера декларувати майно повнолітньої доньки", — зазначив він.
Проте додав: питання можуть виникнути не через сам факт можливої купівлі майна донькою Філатова, а через походження коштів або можливий фактичний зв’язок посадовця з цим майном. І якщо правоохоронні органи або НАЗК встановлять, що посадовець фактично користується цією нерухомістю або фінансував її придбання, ситуація може мати іншу юридичну оцінку.
Оксана Максименюк зазначила: у журналістських розслідуваннях важливо чітко розрізняти факти та оціночні судження. За її словами, фактичні твердження завжди можна перевірити — вони ґрунтуються на документах, даних, фото чи відео. Натомість оціночні судження — це припущення або висновки, які журналісти можуть робити, але лише за наявності достатньої фактичної основи. За її словами, саме наявність перевірених фактів відрізняє журналістське розслідування від маніпуляції. У випадках, коли інформація є недостовірною або використовується з певною метою, можна говорити про маніпуляцію чи інформаційні операції.
Суспільне надіслало запит до пресслужби міського голови Бориса Філатова, аби отримати його коментар з приводу даної ситуації.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
