У березні 2026 транзитний пункт для евакуйованих у Павлограді прийняв понад 3,5 тисячі людей з прифронтових громад Дніпропетровщини та Донеччини, розповідає його керівниця Лілія Земляна.
Історії людей з Межової та Слов’янська, які були вимушені евакуюватися через російські обстріли — читайте у матеріалі Суспільного.
Олександр та Вікторія евакуювалися з Межової до транзитного центру 4 квітня. Виїжджати вирішили після російського удару КАБом у 100 метрах від їхнього будинку, каже жінка.
"КАБи літають, я от сиділа до останнього там, поки вже не повилітали вікна і двері, паркан", — каже жителька Межової Вікторія.
За її словами, зараз вулиці Межової порожні: майже всі місцеві виїхали. У селищі продовжує працювати один магазин. Світла немає понад місяць. Жінка каже: російські війська атакують постійно.
"12 ночі. Я вискочила — хати горять, чотири хати. А хлопці — два брата їх. Один лежить під забором і охкає, а другий брат бігає і каже: "Віталік, потерпи, потерпи", — згадала жінка.
Вона розповіла: цього чоловіка не вдалось врятувати. Від уламкового поранення він помер за пів години.
Нині Вікторія та її чоловік Олександр чекає на відновлення документів, після цього, їх мають відправити на розселення до Львова.
"Обстріли постійні: "шахеди", КАБи, ФАБи"
Віктор евакуювався зі Слов'янська з дружиною та дворічним пуделем Мікі 7 квітня. Коли лунає повітряна тривога, пес починає ховатися, каже чоловік.
"Обстріли постійні: "шахеди", КАБи, ФАБи. Вчора РСЗВ було з касетами, тому вже там не дуже гарно все", — розповів переселенець з Донеччини.
Нині у Слов’янську є світло та вода, аптеки та магазини працюють. Віктор з дружиною вирішили виїжджати з міста, коли чоловіка відправили у робоче відрядження. Чоловік каже: побоявся залишати дружину та собаку у напів зруйнованій від обстрілів оселі.
"Перший поверх згорів — домівка двоповерхова, мансарда згоріла і поки залишається у такому стані. Нема вікон, нема дверей", — зазначив Віктор.
Подружжя з собакою поїдуть до Дніпра, там їм запропонували кімнату у гуртожитку.
У транзитному пункті евакуйованим допомагають з розселенням, надають грошову та гуманітарну допомогу, з людьми працюють психологи, розповідає керівниця центру Лілія Земляна.
"Впродовж минулого тижня через транзитний центр пройшло понад 500 осіб. З них майже 200 людей — це люди похилого віку, 29 людей які мають маломобільність, 39 людей, які мають інвалідність і 52 дитинки", — сказала Лілія Земляна.
У березні транзитний центр прийняв 3500 людей, додає його керівниця. 90% людей — з прифронтових громад Дніпропетровської області.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
