Перейти до основного змісту
"Загинув, рятуючи побратима". У Дніпрі відкрили меморіальну дошку на честь Ігоря Сологуба

"Загинув, рятуючи побратима". У Дніпрі відкрили меморіальну дошку на честь Ігоря Сологуба

У Дніпрі на фасаді одного з будинків по проспекту Слобожанському відкрили меморіальну дошку на честь військовослужбовця Ігоря Сологуба. Він загинув у Авдіївці у січні 2024 року.

Про це повідомили на сайті міської ради Дніпра.

Мати військового Валентина Сологуб розповідає, чоловік пішов до військкомату через три дні після початку повномасштабного вторгнення.

"Потім прийшов і каже: "Мам, я завтра вже на відправку поїду. Хто ж, якщо не я, буде захищати нашу Україну". Він з самого дитинства був дуже добрим, хорошим та відповідальним. Любив Батьківщину і завжди всім хотів допомагати. Спочатку служив на Херсонському напрямку, а потім їх відправили в Авдіївку. Там, рятуючи побратима, 25 січня 2024 року Ігор загинув. Отримав поранення у голову. Тепер Ігорю навіки 49 років", — розповіла вона.

"Загинув, рятуючи побратима". У Дніпрі відкрили меморіальну дошку Ігорю Сологубу
Мати військового Валентина. Міськрада Дніпра

Побратими намагалися забрати тіло Ігоря, проте через постійні обстріли зробити це було неможливо. Майже 4 місяці родина не знала про те, де тіло.

"Був обмін тіл 99 на 99 між Україною та Росією. Серед обміняних був Ігор. Його впізнали по жетону, який він носив на шиї. Потім провели ДНК експертизу, щоб впевнитися. Тіло було ціле, лише голова розбита. Для мене був дуже великий шок. Після смерті сина погіршилося здоров’я, мій світ зруйнувався. Я пишаюся своїм сином, він був гідною людиною. Хоч Ігор і загинув, проте він завжди буде жити в наших серцях", — зазначила жінка.

"Загинув, рятуючи побратима". У Дніпрі відкрили меморіальну дошку Ігорю Сологубу
Ігор Сологуб. Міськрада Дніпра

Побратими згадують Ігоря як добру та позитивну людину.

"Навіть у найтяжчих умовах він підбадьорював побратимів. З ним поряд завжди було спокійніше. Я вважався його командиром, проте в нас були дружні стосунки, ми були побратимами. Я пишаюсь, що мав честь воювати з такою людиною. Я дякував мамі Ігоря, що виховала таку гідну людину, на яку завжди можна було покластися", — сказав командир роти Олексій.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Топ дня
Вибір редакції
На початок