Вивезли майже 2000 дітей та 130 людей з інвалідністю. Заступник голови Васильківської громади, що на Дніпропетровщині, Олександр Гусак розповів Суспільному: до 5 лютого в громаді тривала евакуація родин із дітьми. За словами жителів Васильківки, через посилення російських обстрілів дедалі більше місцевих виїжджає. Евакуюватимуть і місцевий краєзнавчий музей.
Як у Васильківці живуть ті, хто не хоче покидати рідну домівку, та що вони розповіли про удари по селищу — дізналися кореспонденти Суспільного.
"Вікна пошкоджено, дах плівкою затягнули"
Місцева жителька Олена розповіла: 5 березня близько опівночі "шахеди вдарили поблизу її двору. Родина в момент атаки ховалася в погребі. Вибуховою хвилею знесло паркан, пошкодило й будинок та автівку.

"Ми були в хаті — я, дочка і син. Дочка каже: "Пішли в погріб, бо вони ж летять і летять. Пишуть уже: "Васильківка, увага". Добре, що ми пішли. Дуже вдарило. Вікна пошкоджено. Дах плівкою затягнули. Всі живі, слава Богу. Страшно дуже і за себе, і за дітей. І батьки у нас тут — і в мене, і в чоловіка", — розказала Олена.

"Стеля обвалилась, її присипало сміттям"
Наприкінці лютого, розповіла жителька Васильківки Тетяна, РФ ударила по оселі її сусідів.

"У будинку сімʼя проживала — чоловік з дружиною, дітей у них не було. Жінка, слава Богу, що залишилася жива. В ту ніч вона була сама, встигла вискочити. Стеля обвалилась, її присипало сміттям", — зазначила вона.

Тетяна додала: зараз разом з дітьми знімає квартиру у Дніпрі. Чоловік та рідні жінки залишилися в селищі, тож вона приїжджає їх провідувати.

"Це дуже боляче. Дорого. Зйомне житло — це дуже важко. Сподіваємось на краще, але ж, мабуть, кращого ми не дочекаємося, хоча хотілося б", — сказала жінка.

"Аж хата задвигтіла. Усі люди повискакували"
Людмила родом з Білорусі. До Васильківки переїхала за чоловіком. Розповіла: майже 40 років пропрацювала на місцевому комбікормовому заводі. Подружжя тримає птицю та доглядає за котами й собаками.
"Може ж будемо щось на городі думати, це якщо дасть нам Бог. А може вийдеш — і будеш бігти, перекидатися з города. Будемо жити, доживати, як уже впаде на голову, то вже тоді хочеш, не хочеш — треба їхати", — сказала Люмила.

За словами жінки, обстріли Васильківки не вщухають ні вдень, ні вночі.
"Учора до обіду били. А ввечері теж били. Аж хата задвигтіла. Вискочила я, усі люди повискакували, усі. Може ж вона (війна, — ред.) закінчиться. Усі ж балакають. Може ж їй колись кінець буде", — додала Людмила.

"Було хороше, тихе, спокійне село"
Як розповів Микола, серед його сусідів виїжджати з селища ніхто не збирається. Чоловік також не буде евакуюватися, хоча має спадщину на заході України та рідних на Рівненщині. Внаслідок атак у його будинку повилітало кілька вікон.
"Тут було хороше, тихе, спокійне село. Краса. Мені сподобалося тут. Люди хороші. Я сам з Рівненської області. Тут проживаю 16 років. Я їздив до матері туди влітку — ніби в інший світ потрапив. Там спокійно, як наче ніякої війни немає. Тобто тут ми кожної ночі лягаємо, очі в стелю і чуємо. І якщо вже вівчарка почала бігати, пищати — це вже щось летить", — зазначив Микола.

Він додав: у Васильківці продовжують працювати магазини, аптеки та пошта, до селища їздить громадський транспорт, місцевим видають гуманітарну допомогу.
"На зло Путіну. Він же ж сказав колись, що він нас голодом заморить. А ми на зло, як садили городи, так і будемо садити. У нас і закрутки є у всіх, і кругом все в нас є. З голоду ми не помремо. Жили і будемо жити. Він уже Чаплине розмісив. Там розбив. Розмісить ще й нашу Васильківку", — сказав чоловік.

Евакуація Васильківського музею
Васильківський краєзнавчий музей готують до евакуації, розповіла Суспільному його директорка Наталія Атаманюк.

"Пакуємо. І в нас будуть перевозитися і музей історії села Дебальцеве, а також музей історії села Великоолександрівка. Це різні експонати, в них вся історія населених пунктів від зародження і до сучасності", — зазначила Наталія Атаманюк.


За її словами, на території закладу також стояли п’ять кам’яних баб, які вже евакуювали на тимчасове зберігання до історичного музею у Дніпрі.

"Нас обстрілюють майже щодня. Сидимо всі на місцях і чекаємо на найкраще"
З 11 населених пунктів Васильківської громади оголошено обов’язкову евакуацію родин з дітьми. Вона тривала до 5 лютого, розповів заступник селищного голови Олександр Гусак. Евакуювали 1937 дітей і 130 людей з інвалідністю та маломобільних.

"У нас на території Васильківки працює три хлібозаводи, працюють усі магазини. Нас обстрілюють майже щодня. Люди, які залишилися у Васильківці, — вони до цього, я не хочу сказати, що звикли, але змирилися з цим. Вони не бажають виїжджати з населених пунктів своїх. Сидимо всі на місцях і чекаємо на найкраще", — додав посадовець.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
