Жителі кількох приватних секторів Дніпра скаржаться на великі відстані до офіційно облаштованих укриттів. За словами місцевих, під час атак РФ зазвичай вони ховаються або в льохах, або у власних будинках.
Аби з'ясувати, чи безпечно укриватися таким чином, кореспонденти Суспільного звернулися до Держслужби з надзвичайних ситуацій. Окрім цього, ми надіслали інформаційний запит до міськради Дніпра із запитаннями чи можливо побудувати укриття у приватних секторах, чи є вже в планах облаштування таких сховищ або встановлення модульних захисних споруд.
"Нема укриття по всій вулиці". Яка ситуація зі сховищами у приватних секторах Дніпра та де ховаються місцеві під час атак РФ
В ніч на 1 лютого через російський удар було зруйновано будинок в приватному секторі одного з районів Дніпра. Уламки безпілотника, який влучив в оселю, і досі подекуди лежать на дорогах. За словами місцевих жителів, перечікувати небезпеку їм довелося у льохах, адже до найближчого найпростішого укриття — майже кілометр.
Надія живе у будинку, який розташовано поруч зі зруйнованим внаслідок атаки РФ. Вона розповіла: у момент обстрілу разом з 10-річною онукою також сиділи у погребі.
"Лежу, а воно як бахне, скло моє посипалось. Ну, от і я вскочила. Навіть і не одяглася, а речі тільки під пахви і сюди, бо тут же онучка", — сказала вона.
Аби дістатися до найближчого укриття Надії потрібно пішли пройти приблизно 20 хвилин. Це підтверджує й відкрита мапа Дніпра. Тож, за словами жінки, бігти туди під час масованих обстрілів – не бачить сенсу.
"Хто на тій вулиці живе поруч – вони весь час туди ходять, а нам далеко бігти. Ми в підвал ліземо. Мені легше в будинку, в кутку. Я сюди (до льоху — ред.) спускаюся через онучку", — розповіла містянка.
Недостатню кількість облаштованих укриттів в цьому районі називає проблемою й Валентина. Вона зазначила: під час атак РФ доводиться ховатися в окремій будівлі, де разом з чоловіком побудували сауну.
"От куди людям ховатися? Хоч би був якийсь модуль, люди туди взяли б і заховалися. Ну нема тут укриття по всій вулиці", — сказала вона.
Аналогічна ситуація й у приватних секторах ще в двох районах міста. Місцеві розказали нашим кореспондентам: прольоти дронів та ракет тут чують і бачать постійно. За відкритою мапою Дніпра, до найпростішого укриття людям треба пройти від 15 до 25 хвилин пішки.
Дніпрянка Олена розказала: сховище в її районі облаштували на базі дитячого садочку. Втім аби його дістатися, їй потрібно пройти через балку. Під час атак жінка ховається в погребі.
"На базі садочка є укриття, воно найближче до нас. Там, звичайно, все облаштовано – і витяжка гарна, і всі запаси є, і там тепло. Але туди бігти майже нереально, це через балку треба бігти, напевно, хвилин 20-30. Просто немає ні надії, ні сподівань, ні на що – ні на уряд, ні на наші там органи якісь, які будуть цим займатись", — зазначила містянка.
"Законодавство не передбачає укриття населення у власних погребах". Чи безпечно ховатися під час атак РФ у льохах
Аби дізнатися, чи безпечно ховатися в льохах, коли найближче укриття розташоване далеко, Суспільне звернулося до ДСНС. Ми надали фото та відео місць де мешканці приватного сектору перечікують тривогу представнику Служби з надзвичайних ситуацій Андрію Грибанову. Він розповів: жоден льох не може повноцінно гарантувати безпеку під час повітряних атак. У деяких випадках там можна сховатися, однак є нюанси.
"Чинне законодавство не передбачає укриття населення у власних погребах, тому що воно не відповідає вимогам зменшення ударної хвилі, а в деяких випадках навіть збільшує ризики ураження, адже може засипати, може унеможливити потім евакуацію з цього приміщення", — пояснив він.
На думку фахівця, проблему із відсутністю сховищ в приватних секторах розв’язати можна. Наприклад, шляхом встановлення модульних укриттів.
"Воно від ударної хвилі, від деяких уламків. Але від прямого влучання воно взагалі немає захисних властивостей. Це краще, ніж нічого", — зазначив Андрій Грибанов.
Ще одним способом вирішення питання із недостатньою кількістю захисних споруд серед мешканців приватних будинків фахівець ДСНС називає будівництво підземних об’єктів.
"Має бути виділена ділянка, мають бути вишукувальні роботи проведені. І будування принаймні, споруд із захисними властивостями протирадіаційного укриття. Там, де мають укриватися. Цим займається, звичайно, не ДСНС. Це планові роботи. Є генеральний план міста. Згідно з генеральним планом міста, це повинно впроваджуватися поступово", — сказав він.
В державних будівельних нормах України, які встановлюють вимоги до проєктування та зведення захисних споруд цивільного захисту зазначено: укриття мають бути в пішохідній доступності з урахуванням особливостей місцевості та рельєфу. Там прописана й конкретна відстань:
"300 метрів — для багатоповерхової забудови, забудови підвищеної поверховості та висотної забудови; 500 метрів — для середньоповерхової та малоповерхові забудови".
Суспільне надіслало інформаційний запит до міськради Дніпра із такими питаннями:
- Чи можливо побудувати укриття у приватних секторах, де побувала наша знімальна група, з урахуванням усіх вимог?
- Чи є вже в планах облаштування таких сховищ чи встановлення модульних захисних споруд?
Однак через місяць після того, як кореспонденти надіслали запит — ми не отримали навіть чітких термінів щодо надання відповіді.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
