Десятки розбитих будинків, а на вулицях — покинуті тварини. Такий вигляд має село Романки на Дніпропетровщині, розташоване за 19 кілометрів від лінії фронту. За словами місцевих жителів, РФ бʼє по селу "шахедами", від атак є травмовані. Крім осель, від ударів росіян вщент згорів клуб. Нині з Романків триває примусова евакуація родин з дітьми.
Чому люди відмовляються виїжджати та що згадують про обстріли — з місцевими жителями поспілкувалися кореспонденти Суспільного.
"Романки — це сила"
Мешканець Романків Олексій розповів: у будинок його сусіда влучив "шахед". Мотор з дрона дістали місцеві, а його уламки й досі залишаються на руїнах помешкання. Того дня, за словами чоловіка, по селу вдарили чотири БпЛА.
"Дякувати Богу, що він ночував не в хаті. ДСНС тільки приїхали, там усе розмінували. Хати немає. Дрон просто в будинок із даху залетів, і всередині стирчить. Тоді у нас тут було чотири "прильоти". Хату також рознесло понад річкою. Дід там жив, він виїхав і не знав, що сталося. Побачив відео і помер, за свою хату", — розказав Олексій.
Він додав: збудував свій будинок у 1986 році, покидати його не збирається.
"Романки — це сила. Хай Бог з нами стоїть. Романки — одне село на всю Україну. Більше немає таких", — наголосив Олексій.
"Люди нікуди не хочуть їхати"
Житель села Іван мешкає разом з 85-річною сестрою. За його словами, у Романках відносно спокійно, виїжджати чоловік не хоче, адже вірить у перемогу.
"Ми пенсії отримуємо, Укрпошта привозить, магазини працюють наші. Люди нікуди не хочуть їхати", — сказав він.
Як розповів Іван, у селі було з десяток "прильотів", унаслідок яких на будинках позносило дахи. Кілька з них сталося в одну ніч. Через першу атаку, яка сталася наприкінці січня, вщент згорів місцевий будинок кільтури.
"Так, я "ховаюся". П'ю снодійне і відвертаюся на лівий бік від телевізора. А дружина до 23-ї гуляє. Я спокійний. Мені вже 75 років. Мені, як то кажуть..." — додав Іван.
"Нудно, важко. Сидиш, як у конурі"
Тетяна розповіла: під час одного з масованих обстрілів України "шахедами" побило будинки на краю вулиці, де проживає жінка. Її оселю не зачепило.
"Постійно б'ють, постійно. Покровське б'ють — нам чути, Чорненкове б'ють — чути, Левадне. Новомиколаївку чути, це вже Запорізька область і все ж тут чути. Як тут близько б'ють дуже, то і двері відчиняються і все що хочеш. Ось як Чорненкове били, так було дуже гучно", — зазначила Тетяна.
Жінка додала: в селі оголошено примусову евакуацію дітей. А вона з чоловіком виїжджати з рідного дому не буде. В Романках мешкають і родини її дітей, а онуки переїхали до Дніпра.
"А куди? От скажіть, де не стріляють? Куди їхати? Васильківка — б'ють. До Роздорів уже достають. Синельникове — б'ють, Дніпро б'ють, за Дніпром також. Ну немає. Інша область — Запорізьку теж б'ють. Немає. Тут хоч знаєш місцевість свою. Живемо, господарство тримаємо: корову, свиней, курей, гусей, качок — все в нас є. Нудно, важко. То ж було — дивишся у вікно за людьми, діток багатенько було. Тепер сидиш, як у конурі", — сказала Тетяна.
За її словами, з Романків евакуювалися всі родини з дітьми та молодь. Але, додала вона, в селі все ще проживає значна кількість людей.
"Воно ж у нас і переселенців багатенько, бо люди ж переїжджали сюди, хати купляли, облаштовувалися. А тепер — хто виїжджає, хто залишається, хто поїде і повертається", — розповіла жінка.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
