Дев’ятеро шахтарів ДТЕК, а також водій автобуса, загинули 1 лютого внаслідок обстрілу РФ автобусу з гірниками у Тернівці на Дніпропетровщині. Вони присвятили шахтарській справі від 10 до майже 30 років життя.
Про це повідомили на Facebook-сторінці ДТЕК Павлоградвугілля.
Денису Бойкову 20 лютого мало виповнитися 45 років. У професії чоловік був 27 з них.
"Ще юнаком починав на шахті Західно-Донбаська учнем електрослюсаря. Крок за кроком опановував гірничу справу, мав повагу від колег та талант згуртовувати людей навколо складних задач", — сказано у дописі.
Денис Бойков працював помічником начальника дільниці з монтажно-демонтажних робіт на шахтоуправлінні ім. Героїв космосу. Разом з дружиною Оленою виховував доньку.
"Колеги назавжди запам’ятають Дениса добрим товаришем, готовим прийти на допомогу, справжнім профі, який досконало знав свою справу", — зазначили у повідомленні.
42-річний Микола Довбиш віддав шахтарській справі понад 20 років. На початку 2025 року через війну чоловік з родиною був змушений переїхати з Донеччини до Павлограда де продовжив свій трудовий шлях — працював гірником очисного забою на шахтоуправлінні ім. Героїв космосу.
"Він до останнього дня відповідально та з душею ставився до улюбленої справи, попри те, що вже за пару місяців мав виходити на шахтарську пенсію. Колеги згадують його завжди усміхненим, доброзичливим і відповідальним. Вони цінували його за професійну майстерність, людяність і щирість", — мовиться у дописі.
У Миколи Довбиша залишилися дружина та син.
37-річний Руслан Чічієков присвятив гірничій справі понад 18 років. Розпочинав кар'єру учнем токаря на шахті "Самарська", згодом перейшов на "Тернівську". Останні п’ять років чоловік очолював бригаду ГРОЗ на видобувній дільниці №7 шахти "Павлоградська".
На початку повномасштабної війни Руслан доєднався до війська. Протягом двох років він боронив Україну на Харківському напрямку, та після демобілізації повернувся до шахтарської праці.
"Шахтар-ветеран назавжди залишиться в пам’яті колег як справжній лідер – рішучий, надійний та з величезним серцем. Він завжди горою стояв за свою бригаду, допомагав та підказував новачкам, серцем вболівав за спільну справу", — зазначили у дописі.
У Руслана Чічієкова залишилися дружина та двоє синів.
37-річний Денис Кармелицький працював гірником понад 10 років. Свій шлях у роботі розпочав у 2013 році на Донеччині.
У 2024 році він разом з родиною переїхав до Павлограда і приєднався до колективу шахтоуправління ім. Героїв космосу, де чоловік розпочав працювати гірником з ремонту гірничих виробок на дільниці з видобутку вугілля №4.
"Колеги запам’ятають Дениса як відповідального, дисциплінованого і справжнього професіонала. Скромний, мовчазний, без зайвих слів — він мав щиру повагу колективу", — повідомили у дописі.
У чоловіка залишилися дружина, донька та син.
Роман Лисогоря присвятив шахтарській справі понад 25 років. Свій трудовий шлях чоловік розпочав у 1999 році учнем підземного електрослюсаря. Згодом він став досвідченим машиністом гірничих виїмкових машин на дільниці з видобутку вугілля №4 шахти імені Героїв космосу.
"Роман не шукав уваги і не говорив багато, але його вчинки говорили за нього. Завжди підтримував колег, допомагав порадою і ділом. У родині він був надійною опорою, люблячим чоловіком і турботливим батьком", — йдеться у дописі підприємства.
47-річний Євген Тарасенко понад 20 років працював на шахтах Західного Донбасу. На роботу пішов ще в юності, починав учнем підземного електрослюсаря. Після служби в армії чоловік повернувся до шахтарської справи і пройшов шлях до механіка дільниці конвеєрного транспорту № 3 на "Павлоградській".
"За словами начальника дільниці Сергія Абакумова, Євген був людиною з великої літери — майстром, професіоналом, наставником", — сказано в дописі.
Євген Тарасенко проживав у селі Богданівка на Павлоградщині. У нього залишилися дружина Наталія та син Денис.
45-річний Андрій Сморгунов присвятив роботі у вугільній галузі понад 20 років. Мав великий досвід, останні десять років видобував вугілля на шахті "Павлоградська".
За словами колег, Андрій поєднував у собі найкращі якості шахтаря — надійність, відповідальність і наполегливість. Він цінував дружбу, чесність та доброту, щиро любив свою родину — дружину та сина.
37-річний Роман Мухонько свій професійний шлях розпочинав на шахті "Західно-Донбаська".
"Для колег він був не просто співробітником, а професіоналом, на якого завжди можна було покластися. Пунктуальний, з власною позицією, яку відстоював спокійно й гідно. Його вирізняли добрий гумор і світлий характер — навіть складні завдання сприймав із позитивом" — сказано в дописі.
Останні сім років гірник працював підземним електрослюсарем на дільниці конвеєрного транспорту № 2 шахти "Павлоградська".
Разом з дружиною Роман виховував чотирьох дітей, молодшому з яких лише два роки. Також у загиблого шахтаря залишилася мама.
Віталій Булаш у свої 46 років мав понад 24 роки гірницького стажу, з яких майже 18 — пропрацював на шахтах ДТЕК Павлоградвугілля. Останній рік чоловік був гірничим майстром підземної дільнки, прокладав підземні тунелі заради світлого майбутнього.
"Мав люблячу дружину та маленького сина, був турботливим чоловіком і найкращим батьком. В колективі його пам’ятають, як досвідченого фахівця з посмішкою на обличчі та рішучим поглядом, завжди готового допомогти", — мовиться в дописі.
63-річний Степан Джумало понад десять років працював водієм. Того вечора він, як і завжди, віз шахтарів додому після зміни.
"Колегам і пасажирам запам’ятався надійним, доброзичливим та порядним. Він чесно робив свою роботу, дбав про безпеку пасажирів і ніколи не залишав людей без уваги", — зазначили в ДТЕК.
Що відомо про атаку РФ по автобусу з гірниками у Тернівці 1 лютого
1 лютого армія РФ ударила "шахедами" по автобусу з шахтарями ДТЕК у Тернівці, що в Павлоградському районі Дніпропетровщині. Загинули щонайменше 12 людей, серед них дев’ятеро — гірники. Також є поранені.
"Ця атака стала найбільшою одночасною втратою для ДТЕК з початку повномасштабного вторгнення Росії та одним із найтемніших днів в історії компанії", — заявив генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко.
За словами радника міністра оборони Сергія Бескрестнова, війська РФ свідомо вдарили по цивільному автобусу з людьми. Він стверджує, що група "шахедів" на онлайн-управлінні пролітала вздовж дороги, коли пілот першого дрона побачив автобус внизу та вирішив його атакувати.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
