Перейти до основного змісту
"Нерідко допомогу доводиться чекати майже добу". Як працюють медики стабпункту 42-ї ОМБр

"Нерідко допомогу доводиться чекати майже добу". Як працюють медики стабпункту 42-ї ОМБр

Арсен — лікар-ординатор стабпункту 42 ОМБр. Бригада нині тримає оборону на Олександрівському напрямку — в районі Новопавлівки. Медик каже: у війську з весни 2023 року, працював на Харківщині та Донеччині — ситуація там значно відрізнялась від обстановки на Дніпропетровщині.

Як дрони вплинули на роботу медиків та про що мріє лікар стабпункту — читайте у матеріалі Суспільного.

Далі — пряма мова медика.

"90% поранень від FPV-дронів"

Кількість поранених, вона непередбачувана. День на день не схожий, буває таке що за день може не бути жодного пораненого, а буває таке що і 20 людей може бути. Найчастіші поранення це мінно-вибухові травми, підриви на вибухових пристроях, це кінцівки нижні та верхні одразу, осколкові поранення. 90% мабуть це від FPV-дронів. Дивлячись на час, то будь-яке легке поранення воно стає середнє, а будь-яке середнє воно може стати потенційно важким.

Буквально два дні тому була наша група безпілотних систем, то їх артою розбирали, то один хлопець із ампутацією правої нижньої стопи, їх навіть двоє було, поранення вони отримали о 8 ранку, а привезли їх до нас, першу партію, о третій годині, а другу партію привезли о восьмій, тобто це вже понад 12 годин травма. Це капець. У будь-якому випадку буде ампутація, бо часовий проміжок великий.

"Нерідко допомогу доводиться чекати майже добу". Як працюють медики стабпункту 42 ОМБр
Арсен. Суспільне Дніпро

"Від моменту отримання поранення до потрапляння на точку збору поранених — можуть тривати дні"

Коли великі чини чи паперові керівники кажуть про золоту годину, зараз це звучить смішно, бо зараз — це просто неможливо. Будь-який транспорт, який з’являється у Kill-зоні, він обов’язково буде ціллю номер один. Завжди. Перші наші позиції взагалі були в двох кілометрах від передку, це 2023 рік, в Часовому Ярі — це було 5 кілометрів, на Харківщині було 7 кілометрів. Перша наша стабілізаційна точка тут була вже в 15 кілометрах, а зараз ми змістилися ще кілометрів на 10, тобто це вже 25, це страшенна штука. Оце все дуже вирішують FPV-шки.

Ким був у цивільному житті

У цивільному житті я ортопед-травматолог дитячий, працював у Івано-Франківській обласній лікарні. З 2020 року. В армії це немає значення, абсолютно жодного. Чи ви дитячий чи не дитячий лікар, головне, яку спеціальність маєте. Хірургічна, травматологія, у війську дуже затребувана, тому що основна маса поранень — це кінцівки, тобто руки і ноги. Робота відрізняється кардинально, оскільки цивільний лікар до таких травм не готовий, бо максимум, що він може бачити — це політравми після ДТП, падіння з висоти. Множинні поєднані поранення голови, тулуба і кінцівок дуже рідко трапляються в цивільному житті, а ще в такій масовій кількості. Але знову ж таки, ніхто до цього не готувався, я не готувався. Але якщо людина потрапляє в такі умови, бачить з чим вона буде працювати, то вона адаптується.

Коли долучився до лав ЗСУ

Доєднався я до лав ЗСУ 11 березня 2023 року. Все дуже просто: прийшов лист розпорядження на роботу, що треба прийти до військкомату, я і прийшов, пройшов ВЛК, і на наступний день мене відправили до війська, та і все. Рідні сумують, я взагалі, коли долучився до війська, то мамі не казав, що я доєднався до війська, то було складно. Мати виїхала була у Нідерланди ще раніше, до початку повномасштабного вторгнення, з початком війни вона перестала приїжджати. Напевно рік моєї служби вона не знала, що я у Збройних силах.

Про що мріє

Як писав Василь Симоненко — "Не бажаю я нічого, хочу тільки одного, стуку серця дорогого, біля серденька мого". Додому хочу, до дружини.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Топ дня
Вибір редакції
На початок