Село Чорненкове, що на Дніпропетровщині, розташоване за 10 кілометрів від фронту. Попри щоденні вибухи, місцеві готуються відзначати зимові свята — прикрашають ялинки та розвішують гірлянди в оселях. Як розповіла Суспільному жителька села Ганна, у якої через наближення фронту евакуювалися діти, відзначати Новий Рік та Різдво планує разом з сусідами, які залишились в населеному пункті.
Попри небезпеку обстрілів кореспонденти Суспільного побували в селі, поспілкувалися з місцевими жителями та дізналися як люди підтримують святковий настрій під атаками російських керованих авіабомб та "шахедів".
Жителька прифронтового Чорненкового Юлія прикрашає подвірʼя напередодні зимових свят. Жінка розповіла: це буде перший Новий Рік, який її родина зустрічатиме під звуки вибухів з лінії бойових дій.
"Кожного року, ну як це, без ялинки. Без олівʼє ми нікуди, без крабів ми нікуди, без курки, без качки також — ні. Магазини працюють, можна заїхати спокійно скупитися. І в Катеринівці, і в Левадному", — сказала вона.
Від її рідного Чорненкового до фронту – приблизно 10 кілометрів, навколишні села російські військові атакують КАБами, FPV-дронами та "шахедами". Попри обстріли, за словами Юлії, відзначати свята планують й більшість місцевих.
"Зима, хоч і без снігу, але.. (пролунали звуки пострілів — ред.). В нас на вечерю завжди ходять вечірники, приходять посівальники. В нас тут таке село, що з хати в хату всі приходять. Ворота відкриті й кожен приходить", — розповіла жінка.
До Нового року прикрашає оселю й 83-річна сусідка Юлії – Ганна. Жінка розповіла: раніше щороку ставила у хаті ялинку, однак цьогоріч через обстріли боїться йти по дерево у посадку.
"У нас тут ялинки, боже мій! Але лячно. Гірлянду почепила, розправила, щось прибрала. Квітку приберу, а другу велику — поставлю", — сказала вона.
За словами жінки, цього року вона зустрічатиме свята без доньки та онуків. Через наближення фронту ті евакуювалися за кордон. Сама ж Ганна покидати рідну домівку категорично не хоче. В селі, розповіла вона, залишилися лише дві її сестри та сусід Микола.
"Ми його гукаємо, він приходить: “Дівки, давайте, бабусі, давайте”. Той ще дивак. Мʼясо обов'язково щоб було. Вечеря ота, що вариться з рису, кутя. Це все таке, салати наробимо, коньяк купимо і все", — розказала жінка.
Сусід Ганни Микола цього року вже ніяк не прикрашає свою оселю до свят. Він зазначив: немає настрою, адже за чотири кілометри розташоване сусіднє Покровське, де російські військові повністю розбомбили центр та десятки будинків. Вибухи чоловік чує ледь не щодня.
"Такий час зараз. Сьогодні так, а так – ненадійно в нас. Одна дитина в Києві, інша в Дніпрі. Та і їм нащо їхати, якщо тут небезпечно", — сказав він.
За словами Миколи, через наближення лінії фронту з села евакуювалася половина населення. Чоловік зауважив: єдине бажання на свята – аби закінчилася війна та військові повернулися до своїх родин.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
