12-річний Сашко загинув під завалами, його батьки — у лікарні. Такі наслідки атаки військ РФ по Дебальцевому на Дніпропетровщині, що сталася у ніч проти 5 грудня. Село розташоване за 27 кілометрів від лінії фронту. Попри небезпеку, станом на 10 грудня, примусову евакуацію родин із дітьми з Дебальцевого не оголошено.
Що про загибель хлопчика та життя в Дебальцевому розповіли місцеві жителі — дізналися кореспонденти Суспільного.
Сусідка кричить: "Допоможіть, дитину врятуйте!"
За словами сусідки родини Тетяни, росіяни поцілили по двох будинках близько опів на першу ночі. Від вибуху у неї здригнулася хата.
"Я схопилася від того, що в мене наче дах, таке тарабанило, чи тарабанило по даху, чи дах обвалився. Страх божий, я не знаю, всі стіни дрижать. Неможливо було, що. Я вискочила у двері, дивлюся, якісь дошки лежать. Дах наче цілий. А там чую, що сусідка кричить: "Допоможіть, дитину врятуйте!". Я побігла туди, а там вже нічого не було від будинку. Там одна груда. Їх (дитину та батька, — ред.) завалило біля дверей", — пригадала Тетяна.
Вона додала: разом із сусідами допомогли вибратися батькові хлопчика, Віталію, з-під завалів і разом стали шукати дитину.
"Почали відгортати все. Шукали ту дитинку, а вона... Я почула, що її немає, бо Ганна (мати дитини, — ред.) кричала страшне. Його одразу привалив дах. Ото і все. Вони роздягнені всі. Віталій ще допомагав, сидів над тим хлопчиком, над сином своїм, так плакав, так плакав. Не дай Боже, не можна це було витримати. Тоді ще його в покривало, хлопчика, завернули, поклали. Вони обидва кричать. Всі розбирають завали... Батьки ридають, а Сашка вже немає" — розповіла жінка.
Віталія забрала "швидка", зазначила сусідка. У нього, за словами Тетяни, був шоковий стан і значні поранення ніг. Матір хлопчика ж відмовлялася залишати тіло дитини.
"А її не могли витягти з будинку. Вона кричить біля нього, і все. І роздягнена. Ковдри на неї покидали. Все, що могли. Дитину у тій ковдрі винесли на вулицю. Тоді її змогли витягти. О 4-й годині вже приїхали з моргу. Забрали Сашу. А вона ні в яку. Ми її піднімаємо, а вона ногами не йде. Ледь ми вмовили, що: "Ось попереду поїхала з моргу машина з цим хлопчиком, з Сашею, а ти позаду нього поїдеш". Ото її вмовили, і все", — пригадала Тетяна.
Вона додала: родина — переселенці з Донеччини. Їм довелося вже втричі змінювати дім. Загиблого Сашка сусіди називають "золотою дитиною, яка завжди допомагала".
"Такий добрий, завжди допоможе тобі з магазину прийти. І запитає, як ви себе почуваєте, і все. Така сім'я була... І я була така задоволена, що вони поряд живуть. У мене мамі 93 роки. Віталій допомагав усе, приходив. Мама скільки разів падала, він допомагав. Дуже велика біда", — сказала Тетяна.
"Збираюсь тільки на кладовище одразу". Чи планують жителі села евакуюватися
Переселенець з Луганщини Микола розповів: приїхав у Дебальцеве без речей і з пораненнями
"Операцію зробили, діти мене сюди забрали. Шість людей в одній хаті. Будемо ремонтувати все потихеньку. Виїжджати збираюсь тільки на кладовище одразу", — сказав Микола.
Все життя мешкає в Дебальцевому Наталя. Жінка розповіла: діти наполягають, щоб виїжджала, але вона сподівається на краще.
"Трошки речей літніх відправили. Сподіваємося, що будемо сидіти. Тому що воно все своїми руками. Наживалося, будувалося. Тепер це куди і що. Та ще практично ніхто і не їхав. То в нас там сусідка, жіночка, тільки того, що діти їхали, і вона з ними. І молода пара з двома дітками. А так більше я і не знаю, щоб поїхав хтось", — додала Наталя.
В оселі Ольги від вибуху повилітали вікна. Частину жінка забила. На решту — немає грошей, розказала вона. Зимувати Ольга планує вдома.
"Дай Боже нам прожити далі. Викарабкаємося. Ми сподіваємось, що скоро так будемо. Закінчиться ця війна. І ми заживемо нормально, спокійно", — сказала Ольга.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
