У Дніпрі 20 жовтня відбулася прем'єра документальної стрічки "Точка зцілення", головним героєм якої є дніпрянин, ветеран війни, актор та засновник патріотичного театру "Арт-фронт" Ігор Кирильчатенко. Як розповіла Суспільному режисерка Катерина Стрельченко, фільм привертає увагу до теми адаптації та реінтеграції ветеранів, котрі повернулися з фронту.
"Після важких поранень Ігор зрозумів, що не зможе повернутися до державного театру, де працював раніше, тому, не одразу, але поступово прийшов до того, аби заснувати свій театр. І тепер він сам ставить вистави про війну та її наслідки. Цьогоріч ставили "Гучну тишу війни" за творами зниклого безвісти поета та військового Бориса Гуменюка, а ми мали можливість фіксувати цей процес", — сказала Катерина.
Вона додала: фільм побудований так, як було і в житті — Ігор крок за кроком, поступово впускав до свого внутрішнього світу. Зйомки тривали п'ять місяців.
"Були певні хвилювання з приводу того, а чи зможу я показати весь драматизм мого героя. Адже в історії Ігоря були драматичні моменти. Мені треба було показати: що перед тим, як піднятися, в його житті були моменти випробувань", — зазначила режисерка.
За її словами, окрім теми адаптації ветеранів через мистецтво, фільм також піднімає питання недержавних театрів в Україні.
Прем'єра фільму співпала з днем народження головного героя. Ігор Кирильчатенко зазначив, що це сталося випадково. Але ця випадковість — найкращий подарунок, бо до цього він не бачив фільму.
Театру Ігор віддав близько 20 років життя, тож, як говорить у самій стрічці, головне для нього — продовжувати бути на сцені.
"Театр — це моя точка зцілення. Коли ти виходиш у зал, коли ти бачиш очі глядача, коли ти бачиш, що в залі сидять твої рідні, побратими, ти до них звертаєшся — то тоді ти насправді відчуваєш... На моєму прикладі фільм показує тим, хто повертається з війни, ветеранам, що потрібно щось робити. Не розраховувати на пільги, на державу. Потрібно самому. А тим паче, якщо війна триває і твої побратими там. Я не просто повернувся і граю в театрі. Я ставлю вистави, де піднімаю питання військових та війни", — сказав актор.
Ветеран зазначив: театр сприяв не лише моральному зціленню, але й фізичному. Втративши частково слух, повернувшись з війни з контузією та травмою хребта, чоловік нині пересувається з допомогою ціпка. Втім, під час репетицій та вистав грає без нього, і, як сам говорить, майже бігає по сцені.
Ігор Кирильчатенко додав: завдячує своїм побратимам за те, що його, котрий взяв собі позивний Артист, іноді навмисне берегли і не брали на складні завдання, аргументуючи це тим, що він потрібен, щоб надалі грати в театрі.
"Вони приходять на мої вистави. Це неймовірна підтримка. Просять поставити комедію про війну. Це тонко, але гумор рятує, я й на фронті намагався підняти бойовий дух, переодягався у бабусю. Це не насмішка, можливо це буде сатира", — сказав актор.
Він каже: для нього точка — то насправді кома, бо зробив свій вибір: вистояти та йти далі.
Глядачка Олександра зазначила: фільм насправді зачіпає важливі моменти змін не лише головного героя, але й тему родинних стосунків і трансформацій його дружини, котра також проживає складні періоди. Тож для дружин військових та ветеранів ця стрічка теж важлива.
Протягом 21-25 жовтня прем'єри фільму "Точка зцілення" відбудуться у Полтаві, Києві та Львові. За словами Катерини Стрельченко, далі стрічка надійде у прокат, також планують покази у ветеранських хабах по всій Україні.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
