23 серпня до Київщини залізницею відправили ще 52 маломобільних людини, які проживали у місцях тимчасового розміщення у Дніпрі. Найстаршій евакуйованій Вірі Фесенко — 94 роки.
Жінка розповіла Суспільному: 16 червня 2025 року виїхала з Костянтинівки, що на Донеччині, понад два місяці проживала у центрі соціальної адаптації в Дніпрі.
"Мені давно пропонували виїхати. Я думала, що сидітиму до кінця. Я жила біля лікарні, там бахкало постійно — в квартирі пошкоджені балкони, вікно на кухні... Вже стало нестерпно, то я погодилася, і мене через два чи три дні забрали", — сказала Віра.
Вона додала: на Київщину взяла з собою одяг, взуття і величезні пакунки з ліками.
73-річний Сергій з Олексієво-Дружківки Донецької області наприкінці травня. Чоловік зазначив: з рідних нікого не залишилося.
"З кінця травня я жив в "Океані Добра" (центр соцадаптації для маломобільних — ред.), знайшов там друга, гарно обслуговували, доглядали, годували... Хочеться повернутися, звісно, додому. Телефоную додому, до сусідів, вони поки що там сидять. Будинок мій стоїть", — додав він.
Донецька ОВА допомогла знайти понад 100 місць для розселення маломобільних, повідомила Суспільному Ольга Владимирова — логістка команди евакуації благодійного фонду "Схід SOS". Напередодні частину людей вже відправили на розселення.
За словами керівниці центру соцадаптації Ольги Волкової, проблема з нестачею місць почалась у 2023-му — людей, що потребують постійної спеціалізованої допомоги, було нікуди відправити. Евакуйовані могли жити по 2-3 місяці, а іноді й до року, замість кількох днів. Додала: завдяки розселенню на Київщині, станом на 24 серпня, у центрі зі 150 місць зайняті 63.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
