Комітет із Національної премії України імені Тараса Шевченка опублікував перелік літературно-мистецьких творів, які відібрав шляхом таємного голосування.
"Найбільша конкуренція, як завжди, в номінації «Література"» так було з 1961 року, відколи була заснована Шевченківська премія", — розповів в інтерв'ю Євгену Агаркову на Радіо Культура голова комітету Шевченківської премії Євген Нищук.
Читайте більше у текстовій версії розмови для Суспільне Культура.
Як ви оцінюєте цей список? Чи відображає він, на вашу думку, уявлення суспільства про найкращі з найкращих авторів?
Серед поданих заявок є дуже достойні претенденти. Вони, беззаперечно, будуть гідними цієї високої відзнаки, найвищої відзнаки в галузі культури — Шевченківської премії.
Але я б не говорив про категорію "найкращих із найкращих". Бо якщо ми говоримо про мистецтво — маємо розуміти, що воно завжди до певної міри і суб'єктивне, і об'єктивне.
Навколо нього завжди буде дискусія. Не хочеться наражати його на іноді кусючі думки тих, хто постійно чимось незадоволений. Так завжди було. І так є в різних преміях. Навіть серед нобелівських лауреатів. Завжди після оголошення починається запекла дискусія.
Нам впродовж кожного туру доводиться нагадувати нашому шановному товариству, культурній спільноті, а насамперед тим, хто на якомусь етапі вибув з конкурсу і не пройшов далі.
У нас є експерти, які ще перед першим туром роблять аналітику, але ми не уповноважені її висвітлювати.
Насправді не таке вже й велике коло нашої культурної спільноти. І люди часто сприймають критику не в контексті мистецької дискусії, а в контексті персональної образи. Тому щоб уникнути цих проблем, ми нікому нічого не пояснюємо. У повній таємниці тримаємо всю дискусію, яка є всередині комітету.
Тому в нас таємне голосування і в першому турі, і в другому. В третьому турі також голосування буде таємним. Безперечно, кожного року є більш гучні претенденти, є особистості, які давно на слуху, вони медійно розкручені в суспільстві. Нібито можна передбачити, що саме вони отримають премію, хоча це також не є доконаним фактом.
У комітеті зібрані фахівці поцехово, тобто по 2–4 фахівці практично в кожному напрямі. Очевидно, що в третьому турі кожен ухвалює рішення сам, незалежно від номінації.
Ми дослухаємося до експертів або представників тієї чи іншої номінації, які висловлюються більш глибинно і фахово щодо кожного напряму: музичне мистецтво, література, публіцистика і журналістика, декоративно-прикладне мистецтво, візуальне мистецтво. Очевидно, що є дуже ґрунтовна дискусія всередині комітету.
Мені дуже приємно, що і минулого року, попри різні дискусії, спільнота беззаперечно оцінила дуже достойних лауреатів. І я переконаний, що цьогоріч у нас також є достатньо якісних претендентів у кожній номінації.
В яких номінаціях ви очікуєте найбільшу конкуренцію? Адже, як на мене, всі представлені твори насправді дуже достойні.
Довго гадати не треба. Так завжди було з 1961 року, відколи була заснована Шевченківська премія. Література! Це найбільш амбітна і конкурентна номінація. В ній завжди найбільше претендентів.
Навіть якщо зараз подивитися, у нас в літературі у фінальній частині залишилося 5 претендентів до третього туру, в музиці — 4, у візуальному мистецтві — теж 4. Це і відображає конкурентну інтригу. Хоча там, де навіть залишилося по двоє, також буде, як кажуть в народі, заруба.
У кожній номінації є дуже достойні пари. Вони потребують великого обговорення і відповідного голосування в комітеті.
Але ж у номінації "Кіномистецтво" один претендент. Я так розумію, тут інтриги не буде?
Інтрига все одно залишається.
Олесь Санін чи Олесь Санін?
Бували випадки, коли премію в цій номінації нікому не вручали. Тобто ми тримаємо цю інтригу. І я зараз теж не хотів би говорити про цю номінацію як про довершену ситуацію.
Ця команда митців — Олесь Санін; Сергій Михальчук, один з найкращих кінооператорів України і зараз військовослужбовець; Алла Загайкевич, блискуча композиторка, яка працює з різними кінофільмами та театральними перформансами — всю цю команду можна оцінювати не тільки за поданим проєктом "Олекса Довбуш". Тоді, коли нічого не знімали, я маю на увазі український повний метр, з'являлися і "Мамай", і "Поводир".
Але всі перелічені мною чесноти, мабуть, спровокували ситуації, коли в кіноспільноті цю ситуацію подали як досягнення внутрішнього консенсусу і небажання робити зайві рухи, чи то до конкуренції, чи до ситуації, де хтось опиниться другим.
Ми по-різному оцінювали цю ситуацію, але немає на неї ради. Ми провокували спільноту подаватися. Але склалося враження, що кіноспільнота сама домовилася і сказала, що цього року буде так.
Ви були ініціатором додавання номінації "Декоративно-прикладне мистецтво". Приємно, що цьогоріч є претенденти, пов'язані з нашим унікальним надбанням — петриківським розписом, який, до речі, ніколи не був відзначений Шевченківською премією.
Так. Від початку, коли я мав розмову з президентом України, я говорив про те, що якщо буде можливість — варто спробувати виокремити, звернути увагу саме на народне мистецтво. Хоча воно, без сумніву, теж є візуальним мистецтвом.
Бо народне мистецтво і майстри народного мистецтва є нашою українською перлиною. Унікальні техніки різьбярства, вишивки, лозоплетіння, роботи зі склом, петриківський розпис — це наші унікальні здобутки. Ви згадали претендента, який представляє петриківський розпис. А другий претендент робить унікальні речі з металу. Це колекція кованих хрестів, яка йде лейтмотивом його творчості. Його виставку, до речі, можна відвідати в Будинку художника. А майстри петриківського розпису — це ті майстри, котрі й мотивували виокремити цю премію, коли петриківку було внесено до світового культурного надбання ЮНЕСКО.
Очевидно, що воно давно потребувало такої високої відзнаки. І я дуже радий, що у свої найважчі часи держава знайшла кошти на цю номінацію. Це дуже цінно.
Бо ці майстри — це носії, які відкривають свої школи. Дуже важливо, що є можливість відзначити їх цією важливою премією. І у нас є можливість щороку знаходити ці унікальні перлини — цих дивовижних майстрів у різних техніках народного мистецтва.
В номінації "Театральне мистецтво" комітет вніс зміни. Максим Голенко більше не номінований за виставу "Червона рута" Львівського національного театру імені Заньковецької. В переліку робіт залишилося "Зерносховище" Рівненського театру. З чим це пов'язано?
Як у Голенка з "Червоною рутою", так само і у Вовкуна з "Діалогами кармеліток" була порушена процедура подання. Це насправді дуже просте технічно-практичне рішення. Ці роботи подані не за пів року, як того вимагає положення. Кожна робота повинна вийти за пів року до подання. Вона за ці пів року має отримати певні рецензії та відгуки. І це також дає можливість оцінити роботу експертам комісії.
Прем'єри і "Червоної рути", і "Діалогів кармеліток" відбулися в травні-червні, відповідно, ми їх не можемо оцінювати. Тобто самі митці залишилися, адже у них є інші роботи. Тому вони продовжують конкурувати у фіналі.
В театральному середовищі активно обговорювали, що в цій виставі був наведений неправдивий факт із біографії режисера Сергія Данченка. Чи це на щось вплинуло?
До певної міри так. Більшою мірою — з етичних міркувань. Не буду кривити душею, є цей момент. Він справді широко обговорювався. Він торкається, зокрема, і театру Франка, і театру Заньковецької. Там дійсно є момент, який викликав обурення серед багатьох митців, які знали Данченка.
Коли буде названо переможців, коли відбудеться вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка?
Ми розуміємо, що живемо під час війни. Тільки вона може щось змінити. Але ми повернулися до традиції: 9 березня буде церемонія оголошення і нагородження всіх лауреатів Шевченківської премії.
Минулого року ми започаткували традицію, що церемонія буде відбуватися в місці, звідки є переможець. Оскільки минулого року це була "Конотопська відьма" — відповідно, церемонія пройшла в театрі Франка. Подивимося, хто буде відзначений цього року і наскільки гармонійно це буде виглядати в церемонії офіційної частини.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
