Якщо протягом найближчих днів КП "Київзеленбуд" не зріже 90-річний каштан на території Національного музею історії України в Києві, то музей на чолі з Федором Андрощуком подасть у суд на комунальне підприємство. Зеленбудівці визначили дерево таким, що може загрожувати життю людей. Але активісти хочуть його зберегти.
Про імовірний позов до суду розповіла акторка Ольга Сумська у себе на Facebook.
Вона як активістка виступає за збереження дерева. З нею до порятунку каштана долучилися біологиня Анастасія Глущенко та арбористДеревознавець, фахівець із догляду за зеленими насадженнями Володимир Ветроградський.
Чому каштан захотіли зрубати?
Про наміри зрізати дерево в центрі Києва біологиня повідомляла 12 вересня. Причина — його незадовільний стан. Заклад пояснив ситуацію: "Київзеленбуд" видав музею припис зрізати каштан, який може загрожувати життю людей. Відповідальність за виконання робіт у таких випадках покладається на балансоутримувача, тобто на музей.
Активісти Ольга Сумська, Анастасія Глущенко, Володимир Ветроградський за підтримки депутаток Київради Євгенії Кулеби та Ксенії Семенової закликали почекати з вирубуванням.
Кулеба додавала, що написала звернення до Міністерства культури та інформаційної політики з проханням передбачити бюджет на системний догляд за деревами на майбутнє, адже, за її словами, для цього дерева МКІП гроші не виділяло грошей на догляд.
Активісти домовилися з директором музею вилікувати дерево та відкрили збір для укріплення каштана. Потрібні 60 тисяч грн зібрали за 2 дні.
Однак керівництво Національного музею історії України наголошує, що юридично потрібно ще й скасувати припис "Київзеленбуду" про зрізання. Директор Федір Андрощук пропонував активістам написати листа в комунальне підприємство і, як каже музей, вони цього не зробили, тож припис, за яким аварійне дерево треба зрубати, все ще актуальний.
"Музей діє в межах закону. І для легального порятунку каштана зробив усе можливе", — кажуть у закладі.
Чим каштан цінний?
Анастасія Глущенко назвала кілька причин, чому дерево потрібно зберегти:
- збереження обличчя Києва, коли дерева є частиною ландшафту;
- екологічна цінність — очищення повітря;
- заощадження фінансів, які підуть на те, щоб зрубати дерево, а потім відновити зелені насадження на цьому місці.
"Річ у тім, що вікові дерева — така ж історія, як архітектура різних епох. Якщо озиратися навколо, йдучи містом, ви можете буквально читати історію Києва. (...) Які дерева є залишком колишніх ярів, парків, частиною яких історичних місцин вони були? (...) Вже немає цих видатних митців, істориків, режисерів, але по собі вони залишили не тільки нематеріальну спадщину, а й дерева, які переймають і продовжують пам'ять цих людей", — додає біологиня Глущенко.
Як можна зберегти каштан у Києві?
Глущенко пропонує низку відновлювальних заходів:
- каблінг — стягування гілок за допомогою металевих тросів, які, як імпланти, вживлюються в тіло дерева і не дадуть йому розпастися;
- прорідження крони — так зменшать тиск на стовбур і скелетні гілки;
- пломбування порожнини — вичищення трухлої деревини, обробка від інфекцій. Це зупинить гниття й дасть каштану можливість самостійно відновитися;
- заповідання дерева — зобов'язання зберігати й лікувати каштан;
- встановлення захисного паркану — як навколо липи Петра Могили.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
