Художниця Інга Леві намалювала для Суспільне Культура історію про евакуацію та повернення додому.
Дехто з нас, прокинувшись 24 лютого 2022 року, побачив вибухи та літаки у небі. Дехто з нас і досі бачить спалахи снарядів, залишаючись удома і не маючи змоги поїхати з небезпечних місць. Кожен з нас дивиться у різні вікна — чи власної квартири, чи вікна евакуаційного потяга, чи військового авто, — але всіх нас об’єднує спільне небо, за яке ми тримаємося.
Дехто з нас, прокинувшись 24 лютого 2022 року, панічно почав перевіряти новини, дивлячись у екран телефону, щоб впевнитися, що рідні у безпеці. Ми й досі панічно перевіряємо сповіщення у чатах та стрічках новин. Хоч особистий страх відступив, але ми досі маємо страх за інших.
"24 лютого я зустріла у Львові, звідки мала вирушати до села Криворівня у Карпатах, тож подолання шоку і простору співпали для мене у часі. Вікно автобусу, через яке проносилися міста, ліси й гори, та екран телефону з новинами про нові і нові ракетні удари Росії по українських містах – ці два образи сплавилися для мене в один в той день", — розповідає українська художниця Інга Леві.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
